Тирі (гора)

Гора Тирі
англ. Mount Tyree
Гора Тирі зі сходу
Гора Тирі зі сходу
Гора Тирі зі сходу
78°24′42″ пд. ш. 85°51′43″ зх. д. / 78.411666666667° пд. ш. 85.861944444444° зх. д. / -78.411666666667; -85.861944444444 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна
Регіон Антарктида Антарктида
Земля Елсворта
Система хребет Сентінел
(гори Елсворт)
Тип гора Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота 4852 м[1][2]
Висота відносна 1152 м  ↓ 3700 м[1]
Ізоляція 13,8 км → пік Вінсон (4892 м)[1]
Список
Перше сходження 6 січня 1967 Баррі Корбет і Джон Еванс, члени експедиції Ніколаса Клінча
Маршрут скельно-льодовий підйом
Гора Тирі. Карта розташування: Антарктида
Гора Тирі
Гора Тирі
Гора Тирі (Антарктида)
Мапа

Гора́ Ти́рі (англ. Mount Tyree) — друга за висотою вершина Антарктиди, після гори — пік Вінсон, належить до хребта Сентінел, в горах Елсворт. Має висоту 4852 м над рівнем моря.

Географія

Топографічна мапа гір Елсворт
(масштаб 1:250,000)

Гора розташована в Західній Антарктиді, в основі Антарктичного півострова більше ніж за 1200 км від Південного полюса, майже за 14 км на північ — північний-захід від піка Вінсон, належить до хребта Сентинел, який є північною частиною гір Елсворт, які розташовані на схід від Землі Мері Берд.

Абсолютна висота вершини 4852 метри над рівнем моря (2-га за висотою гора Антарктики та горах Елсворт). Відносна висота — 1152 м, з найвищим сідлом — 3700 м, між нею та батьківською вершиною[1]. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори, пік Вінсон (4892 м), найвищої гори Антарктики, становить 13,82 км.

Відкриття і дослідження

Гора Тирі була відкрита в січні 1958 року під час розвідувальних польотів літаків ескадрильї VX-6, військово-морського флоту Сполучених Штатів, на сході від Землі Мері Берд і в тому ж місяці була нанесена на мапу. Гора була названа на честь контр-адмірала Девіда М. Тирі, який був командиром групи підтримки ВМС США при дослідженні Антарктиди, з 14 квітня 1959 по 26 листопада 1962 року[2].

Станом на початок 2012 року, тільки п'ять альпіністських груп (в цілому десять чоловік) підкорили вершину цієї гори, за трьома різними маршрутами: 6 січня 1967 року Джон Еванс і Баррі Корбет (члени експедиції Ніколаса Клінча), в січні 1989 року — Террі «Мугс» Стумп, в 1997 році французькі альпіністи Антуан де Хоуденс і Антуан Цаирол, в цьому ж 1997 році Конрад Анкер і Алекс Лове. 3 січня 2012 року Ганс Каммерландер, Роберт Міллер і Крістіан Штангль повторили маршрут французьких альпіністів, зробивши п'яте сходження.[3] З десяти альпіністів, які успішно піднялися на гору Тирі, троє загинули при штурмі гірських вершин протягом наступних чотирьох років їх сходження.[4] Все ще нескореною є південна сторона гори, яка являє собою прямовисну стіну заввишки 2000 метрів і є однією із найбільших стін в Антарктиді.

Гора Тирі входить до складу альпіністського проекту «Сім других вершин» (англ. Seven Second Summits[en]).

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Mount Tyree, Antarctica. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 18 жовтня 2015.
  2. ↑ а б U.S. Geological Survey Geographic Names Information System: Mount Tyree Процитовано 29-03-2012 (англ.)
  3. ↑ Hans Kammerlander climbs Mount Tyree and becomes first to climb Second Seven Summits [Архівовано 12 квітня 2012 у Wayback Machine.] Процитовано 29-03-2012 (англ.)
  4. ↑ Tyree - A History. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 29 березня 2012. [Архівовано 2011-10-07 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела