Індо-Австралійська плита

Австралійська плита на мапі
Індостанська плита на мапі

Індо-Австралійська плита — основна назва для двох тектонічних плит, що має у своєму складі Австралію і океанську акваторію на північному заході, та Індійський субконтинент і сусідню акваторію. Дві плити об'єдналися разом 43 млн років тому;[1] до того часу вони рухалися незалежно. Злиття відбулося, коли серединно-океанічний хребет в Індійському океані, що розділяв дві плити, припинив спрединг.[2]Вона має розмір 50 000 000 км2

Індія,Австралія, Нова Гвінея, Тасманія, Нова Зеландія, і Нова Каледонія — все це частини стародавнього суперконтиненту Гондвана. Через процес спредингу з часом вони стануть окремими плитами, але з часом.[3][4]

Межі

Недавнє вимірювання в Австралії підтверджує рух плит, який становить 35° на північний схід з швидкістю 67 мм/рік. Легка зміна в напрямку руху плити в Окленді є мабуть через легу деформацію плити там, де вона стискається з Тихоокеанською плитою.

Південно-східний край має конвергентну границю з Тихоокеанською плитою. Тихоокеанська плита пірнає під Австралійську плиту, утворюючи жолоб Тонга і Кермадецький жолоб, і паралельні Тонга і Кермадецькій острівній дузі. Субдукція також підняла східну частину Нової Зеландії (Північний острів).

Континент Зеландія, який відокремився від Австралії 85 мільйонів років тому і тягнеться від Нової Каледонії на півночі до Новозеландських Субантарктичних островів на півдні, зараз відокремлюється через трансформаційний Альпійський розлом. На південь від Нової Зеландії трансформаційно-конвергентну границю з Тихоокеанською плитою, утворює Зона розломів Маккуорі, субдукція Австралійської плити під Тихоокеанську утворює жолоб Пайсегур і далі на південний захід — хребет Маквері.[5]

На південному краї дивергентна границя з Антарктичною плитою утворює Південноіндійський хребет. Західний край що є Індостанською плитою має трансформаційну границю з Аравійською плитою на півночі утворюючи Овенську зону розломів. Дивергентна границя з Африканською плитою на півдні утворює Центральноіндійський хребет.

Північний край Індо-Австралійської плити має конвергентну границю з Євразійською плитою утворюючи Гімалаї і Гіндукуш.

Північно-східний край Індо-Австралійської плити має субдукційну границю з Євразійською плитою через Індійський океан від Бангладеш, M'янми до індонезійських островів Суматра і Борнео.

Субдукційна границя через Індонезію не ідентична біогеографічній лінії Уоллеса, вона відокремлює тубільну фауну Азії від австралійської: Східні острови Індонезії лежать переважно на Євразійській плиті, але тварини і рослини мають відношення до фауни і флори Австралії.

Посилання

  1. ↑ The Indo-Australian Plate. austhrutime.com.
  2. ↑ Keep, Myra; Schellart, Wouter P. (2012). Introduction to the thematic issue on the evolution and dynamics of the Indo-Australian plate. Australian Journal of Earth Sciences. 59, 2012 (6: THEMATIC ISSUE — Evolution and dynamics of the Indo-Australian plate): 807—808. Bibcode:2012AuJES..59..807K. doi:10.1080/08120099.2012.708360. S2CID 128996831.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 25 лютого 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 25 лютого 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2007. Процитовано 25 лютого 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2005-01-18 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Dawson, Galvin C., Ian R. Fletcher, Bryan Krape, Neal J. McNaughton and Birger Rasmussen. (2002) «Did late Palaeoproterozoic assembly of proto-Australia involve collision between the Pilbara, Yilgarn and Gawler Cratons? Geochronological evidence from the Mount Barren Group in the Albany–Fraser Orogen of Western Australia.» Precambrian Research, Vol. 118, Issues 3-4, 25 November, pp. 195—220.