Простирадло

Простирало й подушки на ліжку в готелі

Простира́дло, простира́ло[1], також про́стиня́[2] — шмат тканини, що використовується для покривання матраца.

Етимологія

Слово «простирадло» — запозичення з пол. prześcieradło, що сходить до західного прасл. *prostěradlo. При запозиченні воно зазнало впливу питомо українського «простирало», що, в свою чергу, походить від д.-рус. простирало («місце для розстилання»; «сушильня»), а далі від східного і південного прасл. *prostira(d)lo. Варіант «простиня» виник з д.-рус. *простирѧ внаслідок звукового розподібнення. Усі три слова пов'язані з прасл. *prostěrati/*prostirati («простирати»)[3][4][5].

Загальний опис

Простирадла бувають плоскими або з оторочкою. Плоске простирадло є прямокутним шматом тканини, який просто кладуть на матрац. Простирадло з оторочкою, на відміну від плоского, за допомогою оторочки надійно фіксується за краї матраца, запобігаючи зминанню або сповзанню простирала.

Простирадла, як і ліжка, бувають односпальними, двоспальними і полуторними[6].

Найпоширеніший колір простирадел — білий, проте використовуються також і інші кольори (чисті або в комбінації з малюнками). Найуживаніші матеріали, з яких виготовляються простирадла: бавовна, льон, шовк.

Пелюшка — невеличке простиральце, в яке загортають немовлят.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Простирало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Простиня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Простирадло // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  4. ↑ Простирало // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  5. ↑ Простиня // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  6. ↑ Полуторний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Простирадло