|
Пронь Леся Михайлівна
Леся Михайлівна Пронь (нар. 24 липня 1958, с. Михальче, Городенківський район, Івано-Франківська область) — українська поетеса, прозаїк, пише для дорослих і дітей. Лавреатка Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Леся Мартовича (2014). Лавреатка літературної премії «Благовіст» (2019), премії ім. Платона Воронька (2019). Членкиня Національної спілки письменників України. Творча біографіяУ 1981 році закінчила Київський державний театральний інститут імені І. К. Карпенка-Карого (курс народного артиста А. Є. Гашинського). Поетка, співавторка багатьох дитячих книг. Друкувалася в газетах «Українське слово», «Наша віра», «Край», «Хрещатик», «За київським часом» та ін.; альманахах «Сонячна Мальвія» (2005), «Радосинь — 20» (2012), «Радосинь — 23» (2015), «Нескорена Україна» (книги перша, друга, третя, четверта), «Поміж повітряних тривог» (2023), «Затишна мамина казка» (2021), літературно-мистецькому та краєзнавчому альманасі «Ямгорів», у журналі «Київ» (грудень 2023), у південноукраїнському літературно-мистецькому часописі "Камертон", а також у часописах для дітей «Мамине сонечко», «Маленький Розумник», «Маленька Фея та сім гномів», «Малятко», «Джміль», «Ангелятко», «Пізнайко», «Колобочок», «На крильцях Ангела» та в місячнику «Веселка» Союзу русинів-українців у місті Пряшеві (Словаччина). У співпраці з Миколою Ведмедерею створила понад два десятки пісень для дорослих і дітей. Композитор Володимир Ізотов поклав на музику тексти дитячих віршів «Зозуля», «Чудотворець Миколай», «Великоднє свято». Колискові Лесі Пронь озвучені професійними вокалістами й відтворені через QR-код у книжці «Мамина ласка» (видавництво «Рідна мова», 2019 рік). КнигиАвторка поетичних збірок
Авторка книг для дітей
Посилання
Джерела |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
