Прокопович Микола Костянтинович

Микола Прокопович
Народився4 листопада 1925(1925-11-04)
Тула
Помер24 лютого 2005(2005-02-24) (79 років)
Москва, Росія
ПохованняМитинський цвинтар
ГромадянствоСРСР, Росія
Діяльністьактор
Alma materШкола-студія МХАТ (1949)
Знання мовросійська
ЗакладМосковський драматичний театр імені О. С. Пушкіна, Театр імені Моссовєта
Учасникнімецько-радянська війна
Роки активності1948–2001
Військове званнястарший сержант
НагородиНародний артист Російської Федерації, Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», Орден Вітчизняної війни
IMDbID 0698614

Микола Констянтинович Прокопович — радянський і російський актор театру і кіно, Народний артист російської федерації.

Біографія

Микола Прокопович народився в Тулі. У шкільні роки займався у театральній студії Палацу піонерів

Середню школу закінчував у роки Великої Вітчизняної війни, відразу після закінчення, в 1943 році, був призваний до лав РСЧА, пройшов бойовий шлях від солдата до командира відділення. У квітні 1945 року в Німеччині було поранено, війну закінчив у шпиталі під Берліном у званні старшого сержанта. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» та орденом «Вітчизняної війни» II ступеня[1]

Повернувшись до Москви, Прокопович вступив до Школи-студії МХАТ, яку закінчив 1949 року.

З 1949 — актор Камерного театру (з 1950 — Московський драматичний театр імені А. С. Пушкіна). Грав у спектаклях: «Тіні» (князь Тараканів), «Піднята цілина» (дід Щукар). З 1983 до 1985 року служив у Московському драматичному театрі ім. Станіславського.

З 1986 року працював у Театрі імені Мосради. Йому однаково добре вдавалися ролі як комедійного жанру, і драматичного, відзначалися легкість і пластичність у подачі образу. За час роботи в театрі Микола Костянтинович грав у спектаклях: «Останній відвідувач» (Єрмаков), «Тармування в небесах» (Гнеушев), «Царське полювання» (Кустів), «Кін, або Геній і безпутство» (Граф Кефельд), « Школа неплатників» (Фромантель), «Кубик для президента» (Голова енергетичної комісії), «Чорна наречена, або Ромео і Жанетта» (Батько), «Фома Опіскін» (Єжевікін), «Пристрасті за Митрофаном (Недоук)» (Стародум), «Помилки однієї ночі» (Хардкестль).

Багато знімався у кіно.

Помер 24 лютого 2005 року в Москві на 80-му році життя після тяжкої та тривалої хвороби. Похований на Мітинському цвинтарі[2]

Фільмографія

Примітки