Кінець «Сатурна»
«Кінець „Сатурна“» — радянський художній фільм 1968 року за документальною повістю Василя Ардаматського, продовження фільму «Шлях до „Сатурна“». Друга частина трилогії. Продовження у фільмі «Бій після перемоги». СюжетОтримавши відомості про німецьких шпигунів, радянські розвідники змогли дезінформувати розумного і підступного ворога за допомогою фальшивих повідомлень. Діяльність потужного розвідоргану «Сатурн» виявляється нейтралізованою. В основу сюжету покладена кіноверсія однієї з радіоігор з противником, яку вів контррозвідник Григорій Григоренко. У ролях
Знімальна група
Посилання
|