Право вето в Раді Безпеки ООН

Статистика використання права вето за країнами та періодами

Право вето в Раді Безпеки ООН — право вето, яким володіють п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН (РБ): Велика Британія, Китай, Росія, США і Франція. Право вето дозволяє постійним членам РБ відкидати проєкт будь-яких змістовних резолюцій ООН, незалежно від рівня підтримки, якою користується цей проєкт. Право вето не поширюється на голосування з процедурних питань.

Засади використання

Вето вважається накладеним, якщо який-небудь з постійних членів подає голос «проти» тієї чи іншої резолюції. Утримання від голосування не вважається накладенням вето[1].

Статут ООН не містить прямих згадок про право вето. Однак п. 3 статті 27 Статуту визначає, що рішення з усіх питань, крім процедурних, вважаються прийнятими, якщо за них подані «однакові голоси всіх постійних членів Ради, причому сторона, яка бере участь у суперечці, повинна утриматися від голосування під час ухвалення рішення на підставі Глави VI та на підставі пункту 3 статті 52.»[2]. Отже, голос постійного члена Ради, поданий проти розглянутого рішення, є по суті накладенням вето[джерело?]. Але тільки, якщо член Ради не представляє сторону, яка бере участь у суперечці.

Мета механізму вето полягає в тому, щоб запобігти дії ООН проти інтересів членів-засновників з урахуванням уроків Ліги Націй, де вето мав кожен член Ради і де відсутність обліку консенсусу країн, без згоди між якими практичне досягнення безпеки неможливо, призвело до непрацездатності організації.

Критика та протидія використання

Статут ООН не передбачає механізмів протидії зловживання правом вето, коли один з постійних членів РБ ООН фактично блокує втручання ООН в ситуації, в яких такий член РБ ООН порушує міжнародне право. Використання права вето Росією під час її агресії проти України[3] та з метою протидії здійсненню міжнародного суду над винними у збитті Боїнга MH17 біля Донецька у липні 2014 змусило країни-члени ООН здійснити спробу скасувати право вето[4].

Це схоже на ліцензію на вбивство, коли ти можеш розпочинати військові дії без мандату Організації Об’єднаних Націй, розпочинати агресію, робити анексію на території суверенної незалежної країни, як Україна, і потім в Раді Безпеки ООН заблокувати розслідування, дії у відповідь, для чого і була створена Рада Безпеки ООН як механізм глобальної безпеки.

— Петро Порошенко[5]

Примітки

  1. ↑ Вето в Раді Безпеки | РАДА БЕЗПЕКИ ООН. www.un.org (рос.).
  2. ↑ Глава V: Рада Безпеки (стаття 23–32) | Організація Об'єднаних Націй. www.un.org (рос.).
  3. ↑ Застосування права вето потребує реформування, і це може стати ключовою реформою ООН – виступ Президента України на засіданні Ради Безпеки ООН — Офіційне інтернет-представництво Президента України. 20 вересня 2023.
  4. ↑ Москва высказалсь против отмены права вето постоянных членов СБ ООН (рос.)
  5. ↑ Президент вважає головним підсумком участі української делегації у Генасамблеї ООН створення світової коаліції на підтримку України

Література

Видео