По-2

По-2
По-2
У-2
Призначення:	Багатоцільовий літак
Перший політ:	24 червня 1927
Прийнятий на озброєння:	1929
Період використання:	використовуються окремі відновлені екземпляри
Розробник:	Polikarpovd
Всього збудовано:	33 528
Конструктор:	М. М. Полікарпов
Екіпаж:	1+1 особа
Крейсерська швидкість:	110 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	152 км/год
МШ на висоті:	150 (3000 м) км/год
Бойовий радіус:	630 км
Практична стеля:	3000 м
Швидкопідйомність:	2,78 м/с
Довжина:	6.10 м
Висота:	3,10 м
Розмах крила:	11,40 м
Площа крила:	33,2 м²
Споряджений:	1030 кг
Двигуни:	1 ПД М-22 (пізніше М-25)
Тяга (потужність):	480 (630 з двигуном M-25)
Тяга форсажна:	715 (з двигуном M-25)
Кулеметне озброєння:	два 7.62-мм кулемети ПВ-1
	По-2 у Вікісховищі

По-2 («учбовий»:У-2), загальновживане ім'я також кукурудзник^[1] (за класифікацією НАТО: «Mule» — «Мул») — легкий багатоцільовий літак, біплан радянського виробництва, конструкції М. М. Полікарпова.

Будувався серійно до 1952 року, було збудовано 20,000-30,000 машин^[2]^[3]. Після смерті його творця М. М. Полікарпова в 1944 році перейменований в По-2 (на честь конструктора). Народне прізвисько «Кукурузник»^[1]^[4] цей літак отримав за його активне застосування в сільському господарстві.

У-2 розроблявся для початкового навчання льотчиків і мав видатні пілотажні якості.

Історія створення

У 1927, на заміну У-1, Полікарповим створено безпечний літак початкового навчання У-2, «Навчальний-другий», який отримав всесвітнє визнання. Перший політ 24 червня 1927 здійснив льотчик-випробувач Михайло Громов. Він же, 7 січня 1928, підняв у повітря другий, доопрацьований, примірник У-2^[5].

В ході поточного виробництва У-2 безперервно удосконалювався. Перші серійні У-2 почали надходити в навчальні школи в 1930. Протягом багатьох років У-2 були єдиними машинами початкового навчання в льотних школах та аероклубах ОСОАВІАХІМу. На ньому пройшли підготовку близько 100 тисяч льотчиків, які вчилися пілотувати у 30-х — 50-х роках^[6]. Біплан активно використовувався як нічний бомбардувальник у період німецько-радянської війни. Експлуатація тривала з 1929 до 1959 рр.

У-2, разом з декількома іншими радянськими літаками вперше експонувався на 3-й Міжнародній авіаційній виставці в Берліні восени 1928.

У 1944, після смерті М. М. Полікарпова, У-2 перейменовано в По-2.

Модифікації

У-2А: одномісний сільськогосподарський літак-оприскувач.
У-2ЛШ: легкий штурмовик; велика кількість передвоєнних літаків була перероблена в цей стандарт; озброєний одним кулеметом ШКАС калібру 7,62 мм (0,30 дюйма), мав кріплення для 120 кг (264 фунтів) бомб плюс рейкові напрямні для чотирьох реактивних снарядів РС-82.
У-2ЛНБ: легкий нічний бомбардувальник вироблявся починаючи з 1941 року;
У-2ВС: основний літак радянських ВПС, використовувався старшим командним складом як літак зв'язку; понад 9000 екземплярів знаходилося на службі в 1945 р. під новим позначенням По-2ВС.

На основі По-2 польська PZL розробила власну модель CSS-13.^{[джерело?]} Також вона випускала По-2 за ліцензією.^{[джерело?]}

Участь у війнах та збройних конфліктах

Німецько-радянська війна

У-2ЛНБ ніс бомбове навантаження і міг застосовуватися на вкрай низьких швидкостях і висотах. Нальоти У-2ЛНБ вимотували противника, завдавали йому значної шкоди. Тихий звук малопотужного мотора був майже не чутний з землі, тому про візити «нічних гостей» німці часто дізнавалися тільки по гуркоту розривів бомб.^{[джерело?]}^[7]

Особливу роль По-2 грали у вуличних боях, коли відстані між радянськими і ворожими позиціями скорочувалися до кількох десятків метрів. В таких умовах звичайна бомбардувальна авіація не працювала з побоювання влучити по своїх, але досвідчені екіпажі У-2, що літали на малих швидкостях і висотах, могли з ювелірною точністю «укладати» бомби навіть в окремі будівлі.

Останні бойові вильоти «полотняні бомбардувальники» Полікарпова зробили в квітні 1945 року за програмними цілями в обложеному Берліні.

Разом з чоловіками на У-2ЛНБ успішно воювали жінки, яких німці з забобонним страхом прозвали «Нічними відьмами». Багато з них нагороджені золотими зірками Героїв Радянського Союзу.

Характеристики

Т Т Х ^[8]	У-2, перший прототип	У-2 навчальний	У-2ЛНБ
Двигун	М-11	М-11А	М-11Д
Потужність, к.с.	100	110	115
Довжина, м	8,10	8,17	8,17
Розмах, м	11,0	11,4	11,4
Площа крила, м2	34,0	33,15	33,15
Маса порожнього, кг	758	635	773
Маса злітна, кг	1013	890	1400
Швидкість максимальна біля землі, км / год	142	150	134
Швидкість (км / год) на висоті, км	100 / 3,0	111 / 3,0	100 / 1,5
Час набору висоти 2000 м, хв	29,0	13,0	48,0 (1500 м)^[9]
Стеля, м	3000	3800	1500
Дальність польоту, км	350	400	450
Озброєння, калібр, мм		Відсутнє	1x7,62
Бомбове навантаження, кг	Відсутнє	Відсутнє	300

У-2 в культурі

Літакам У-2 і їх пілотам присвячені фільми і пісні:

«Небесний тихохід»
«В небі „Нічні відьми“»
«В бій ідуть лише „старі“»

Примітки

↑ ^а ^б Поле на крилі, або історія сільгоспавіації в Україні Джерело: Agravery.com
↑ "Soviet Polikarpov U-2 bomber, trainer; Polikarpov Po-2 bomber, trainer." [Архівовано 2014-07-03 у Wayback Machine.] wwiivehicles.com. Retrieved: 30 November 2012.
↑ Список літаків яких виготовили найбільше^[en]
↑ Музей дальньої авіації м. Полтава (Ан-2 - спадкоємець По-2)
↑ «Король винищувачів». Бойові літаки Полікарпова / Михайло Маслов ISBN 978-5-699-30998-6 (С.?)
↑ (рос.)У-2 (ПО-2). Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 4 лютого 2012.
↑ Так, у вересні 1943 року екіпаж лейтенанта Шибанова, залишаючись непоміченим, пролетів над забитою військовими складами залізничною станцією Пологи під Мелітополем і скинув бомби на ешелон з боєприпасами. Серія потужних вибухів буквально стерла станцію з лиця землі. Після звільнення там нарахували 120 розбитих вагонів і сім локомотивів.
↑ Джерело https://legendary-aircraft.blogspot.com/2013/05/Taktiko-tehnicheskie-harakteristiki-Po-2.html [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
↑ З максимальним бомбовим навантаженням, 1500 м стеля у цього типу літака

Галерея

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: По-2

На землі
В кабіні. Реконструкція 2010 р
Політ
У-2 захоплений німецькими військами. Червень 1941. Україна
Поштова марка СРСР з зображенням По-2
По-2. Музей Дрездена

Література

Драбкин Артём Владимирович. Я дрался на По-2. — М. : Эксмо, Яуза, 2007. — 320 с. — ISBN 978-5-699-24860-5. (рос.)
Михаленко Константин Фомич. 1000 ночных вылетов. — М. : Эксмо, Яуза, 2008. — 320 с. — (Война и мы. Окопная правда) — 4000 прим. — ISBN 978–5–699–25270–1. (рос.) (С.?)
(рос.)Авиация и Время. Юрий Гугля, Александр Котлобовский. Сага о небесном тихоходе
(рос.)Мир Авиации. Владимир Иванов, Андрей Коршунов, Владимир Перов, Олег Растренин. Легендарный У-2
(рос.)Крылья Родины. Владимир Иванов. Как Создавался У-2
(рос.)Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР до 1938 г. (С.?)
(рос.)Симаков Б. Л. Самолеты страны Советов. 1917—1970 (С.?)
(рос.)Энциклопедия-справочник. Самолеты страны Советов (С.?)