Постійна палата третейського суду

Постійна палата третейського суду
Cour permanente d'arbitrage
Permanent Court of Arbitration
Палац миру в Гаазі
Видміжнародний судовий орган
Інстанціявища
Заснований1899
Термін служби6 років
Суддівдо 4 суддів від кожної держави-члена
РозташуванняНідерланди Нідерланди, Гаага
Координати52°05′12″ пн. ш. 4°17′44″ сх. д. / 52.08667° пн. ш. 4.29556° сх. д. / 52.08667; 4.29556
Мапа
pca-cpa.org

Постійна палата третейського суду (ППТС) (англ. Permanent Court of Arbitration, PCA) — міжнародний арбітражний суд, розташований в Гаазі (Нідерланди).

Історія створення

ППТС створено 1899 року за рішенням першої Гаазької мирної конференції, скликаної з ініціативи імператора Російської імперії Миколи ІІ. Є найстарішим органом вирішення міжнародних спорів. Розташована в Палаці миру, спеціально побудованому в Гаазі 1913 року на пожертви Ендрю Карнегі.

Діяльність

Членами суду є понад 100 держав[1].

Суд бере до розгляду як позови в міждержавних спорах, так і позови приватних організацій, що мають міжнародний характер. У разі відсутності завчасної згоди про інше ППТС може розглянути справу тільки зі згоди всіх сторін спору.

Слухання часто тривають у закритому режимі і навіть рішення часто є конфіденційними на вимогу сторін.

Судові позови України проти Росії

Україна подала багато позовів проти Росії до міжнародних судів із часу анексії Криму Росією. 9 травня 2018 року суд у Гаазі присудив Росії виплатити Україні 159 млн доларів компенсації за конфісковане майно і збитки української сторони через анексію Криму.[2]

У квітні 2023 за повідомленням очільника «Нафтогазу України» Олексія Чернишова Арбітражний трибунал при ППТС зобов’язав Росію сплатити НАК «Нафтогаз України» 5 млрд дол. США за збитки, заподіяні захопленням активів «Групи Нафтогаз» в Криму в 2014 році, а також відшкодувати «Нафтогазу» витрати, пов’язані з цим арбітражним провадженням.[3] РФ продовжує оскаржувати це рішення у виконавчих провадженнях.

Арбітражне провадження українського державного ПриватБанку проти РФ триває з 13 квітня 2015 року через незаконне захоплення цінних активів у АР Крим, включно з кредитами, нерухомістю та грошовими коштами, під час російсько-української війни. Остаточне рішення про незаконність дій РФ у АР Крим прийнято 2 грудня 2024 року. З цього часу Арбітражний суд має визначити суми збитків та шкоди Приватбанку, завданої РФ.

Судді

Кожна держава призначає до складу ППТС до 4 авторитетних фахівців з міжнародного права. Секретаріат Палати веде список таких суддів, з яких може обрати арбітрів для розгляду конкретної справи.

Дві або більше держав можуть домовитися вибрати спільно одного чи кількох членів. Одну й ту саму особу можуть вибрати різні країни. Члени суду обираються на 6 років. Їхнє призначення на посаду може бути відновлено.

ППТС і Міжнародний суд ООН

  • ППТС працює в тій же будівлі, що й Міжнародний суд ООН;
  • Згідно зі статутом Міжнародного суду ООН, кандидатів в члени цього суду обирають не держави, а «національні групи» ППТС, тобто групи суддів ППТС, що представляють одну державу.

Критика

Зауваги на адресу Постійної палати третейського суду полягають в тому, що[4]:

  • Палата не є трибуналом, що чинить правосуддя, а лише представляє список осіб, із яких сторони спору в кожному випадку обирають собі арбітрів, створюючи таким чином суд.
  • У деяких випадках такий суд волітиме виносити рішення «по справедливості й добрій волі» (ex aeque et bono), певною мірою задовольняючи обидві сторони, аніж шляхом застосування правових норм.
  • Оскільки членів суду в кожному окремому випадку обирають сторони спору, то в судочині відсутнє наступництво.

Зі сказаного робиться висновок, що Постійна палата третейського суду — «не справжній суд у звичайному розумінні цього слова»[4].

Примітки

  1. Member States[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. СУД В ГААЗІ ПОСТАНОВИВ, ЩО РОСІЯ МАЄ ВІДШКОДУВАТИ ЗБИТКИ УКРАЇНСЬКИМ ІНВЕСТОРАМ ЗА АНЕКСІЮ КРИМУ. ТСН. 9 травня 2018. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
  3. Суд у Нідерландах відхилив скаргу РФ на рішення стягнути з неї $5 млрд за активи «Нафтогазу» в Криму – компанія. Радіо Свобода. 13 грудня 2024.
  4. а б Толстых В. Л. Курс международного права. — М. : Волтерс Клувер, 2009. — С. 475. — ISBN 978-5-466-00401-4.

Посилання