Поморсько-балтійська мова

Поморсько-балтійська мова (поморсько-прусська) — одна з західнобалтійських мов, що реконструюється за даними топоніміки.

Представлена на захід від Вісли, в Балтійському Помор'ї (північний схід Польщі) декількома десятками балтизмами прусського типу (Gdańsk, Gdynia, Mottlau, Saalau-Żuławy, Schonau, Trutenau, Persante, Saulin, Labuhn, Labehn, Powalken, Straduhn, Rutzau, Karwen, Pirsna, Patulli, Arniki, Kawle, Prangenau тощо). Археологічно ймовірно відповідає поморській культурі 1-го тис. до н. е. Потім була витіснена східногерманськими діалектами (оксивська культура).

Гідронімія «балтоїдного» типу представлена ​​також далі на захід — аж до Шлезвіга і Гольштейна в смузі, що тягнеться уздовж південного узбережжя Балтійського моря (пор. Dargowe, Kremon, Lynow, Plawe, Rune, Spandin, Sude, Trutenow, Wangern, Wobele і ін.), проте етномовну приналежність її стародавнього населення інтерпретувати складніше.

Література

• Орел В. Э. Неславянская гидронимия бассейнов Вислы и Одера // Балто-славянские исследования 1988—1996. М., 1997.
• Топоров В. Н. Балтийские языки // Языки мира: Балтийские языки. М.: Academia, 2006. Стр. 17—18, 54.
• Топоров В. Н. О северо-западном локусе балтийской гидронимии (Из цикла «По окраинам древней Балтии») // Res Balticae, 1995.
• Górnowicz H. Nazwy wodne dorzecza dolnej Wisły. Hydronymia Europaea. I. Wiesbaden, 1985.
• Krahe H. Baltischen Ortsnamen westlich der Weichsel // Alt-Preussen, 1943, Bd. 8, № 3. (Königsberg).
• Labuda G. Zagadnenie osadnictwa ludności bałtyckiej na lewym brzegu dolnej Wisły we wczesnym średniowieczu // Konferencja Pomorska. Prace Slawistyczne, 12. Wrocław, 1979.
• Schall H. Die baltisch-slavische Sprachgemeinschaft zwischen Elbe und Weichsel // Atti e memorie del VII Congresso internazionale de scienze onomastiche. Firenze, 1963.
• Schall H. Baltische Dialekte im Namengut Nordwestslawiens // Zeitschrift für vergleichende Forschungen auf dem Gebiete der indogermanischen Sprachen, 1964—1965, Bd. 79.