Покотилівка (станція)

Покотилівка станція
Розташування
Розташування	смт Покотилівка
Координати	49°54′29″ пн. ш. 36°10′31″ сх. д.
Структура
Платформ	2
Тип платформ	2 бічні
Колій	3
Історія
Відкрито	1869
Електрифіковано	1957
Інша інформація
Власник	Південна залізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код	441170
Код ЄМР (АСУЗТ)	441170
Код Експрес-3	2204216
Тарифна зона	2
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський	10 км
Мерефа	13 км
Мапа

п о р Дільниця Харків — Мерефа

Легенда  Бєлгород  780,1 Харків-Пасажирський  ^+M вул. Полтавський Шлях вул. Велика Гончарівська 781,9 Новоселівка (парк «Н») трирівнева розв'язка  Харків-Левада   Шпаківка – Основа   Люботин  р. Уда вул. Кибальчича 785,7 Липовий Гай Харків Харківський район 788,9 Карачівка 790,0 Покотилівка М03 792,7 Науковий 794,7 Високий 796,1 Зелений Гай 797,6 Південний 798,9 Комарівка  Шпаківка  803,0 Артемівка р. Мерефа 804,9 Мерефа 807,4 Міст  Красноград – Зміїв   Лозова  розв'язку парк "Н" спрощено

Покоти́лівка — проміжна залізнична станція 4 класу Харківського залізничного вузла Лозівського напрямку. Розташована у смт Покотилівка Харківського району Харківської області. Відноситься до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці. Заснована у 1869 році.

Розташована між станціями Харків-Пасажирський (10 км) і Мерефа, а також між зупинними пунктами Карачівка та Науковий.

На станції зупиняються потяги приміського сполучення з Харкова у напрямку Мерефи, Лозової та Змієва[1]. Вантажні операції не виконуються.

Історія

Станція Покотилівка була створена під час прокладання Курсько-Харково-Азовської залізниці у 1869 році[2].

Назва «Покотилівка» імовірно походить від того, що через значні ухили все «котилося»[3].

Пізніше поблизу станції з'явилось селище Покотилівка.

У 1957 році станція була електрифікована постійним струмом[4].

До станції приписано низку зупинних пунктів: Липовий Гай, Карачівка, Науковий, Високий, Зелений Гай, Південний та Комарівка.

Начальник станції — Тетяна Зінченко (з 2005), чергова по станції — Н. Шевченко. В колективі станції працює 25 осіб[3].

Примітки

1. Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Покотиловка [Архівовано 5 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
2. А. С. Архангельский, В. А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 2. — С. 34. — 100 000 прим.(рос.)
3. Южная Железная дорога. Покотиловка. [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
4. История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 1 лютого 2015. (рос.)

Посилання

• Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Покотиловка (рос.)
• Railwayz.info. Фотолинии. Южная жедезная дорога, линия Новоселовка — Мерефа, станция Покотиловка. [Архівовано 5 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

• Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Покотиловка (рос.)
• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]