Писарівка (Звенигородський район)
Писарі́вка — село в Україні, у Лисянській селищній громаді Звенигородського району Черкаської області. Центр Писарівської сільської ради. Населення села становить 250 осіб в 2005; 256 в 2001[1]; 1188 в 1900; 1368 в 1880. ГеографіяСелом протікає річка Писарівка. НазваНа початку 18 ст. мало назву Ду́чино. За переказами старожилів, поселення отримало назву від імені землевласника Дучинського, який проживав у цій місцевості. ІсторіяВ селі археологами були знайдені курган та поселення черняхівської культури. 1918 у селі відбувались збройні сутички повстанських загонів Вільного Козацтва і селян проти німецьких військ. Того ж року у Писарівці більшовики організували комсомольську організацію, яка часто діяла напівлегально. З початком в Україні колективізації у Писарівці створено колективне господарство ім. Т. Г. Шевченка. На чолі нової влади були вихідці з сусідніх сіл, а також місцева інтелігенція, яка своєю чергою підпала під лещата репресій 1937—1938 рр. Їх імена: У Писарівці встановлено пам'ятний знак жертвам голодомору. 1932—1933 у селі від голоду померло 463 особи. За роки радянської влади 18 мешканців населеного пункту зазнало політичних репресій. 1939 у Писарівці збудовано магазин. На рубежі 1999—2000, у зв'язку з реформуванням в Україні аграрного сектора народного господарства, у Писарівці утворились два фермерські с/г т-ва «Маяк» і «Зоря», керівники — брати Вергуляцькі. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 273 особи, з яких 108 чоловіків та 165 жінок[2]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Відомі людиДаценко Іван Трофимович — директор Писарівської початкової школи, учитель математики, репресований в 1938 р., закатований у м. Умані з 6 на 7 квітня 1938р, місце поховання невідоме; Значна частина мешканців Писарівки за бойові подвиги та трудові здобутки в мирний час удостоєні урядових нагород. За материнські подвиги нагороджені (Указом Президії ВР СРСР від 20 липня 1955): —почесним званням «Мати-героїня» — М. Я. Тюфтій за народження і виховання 10 дітей; —орденами «Материнська слава» Ι,ΙΙ,ΙΙΙ ступеня та медаллю «Материнство» ΙΙ ступеня — К. А. Груша; —орденом «Материнська слава» ΙΙ ступеня та медалями «Материнство» Ι,ΙΙ ступеня — Т. А. Гладченко; —медалями «Материнство» Ι,ΙΙ ступеня — В. М. Коломієць, Г.Новохацька; —медаллю «Материнство» ΙΙ ступеня — Г. М. Адамович, Р. А. Адамович. СьогоденняДо села підведений газопровід, що постачає селянам блакитне паливо. Працюють фельдшерсько-акушерський пункт, сільські клуб та бібліотека. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia