У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Пиняни .
Пиняни [ 2] [ 3] (Пеняни , пол. Pieniany ) — село в Польщі, у гміні Лащів Томашівського повіту Люблінського воєводства . Населення — 137 осіб (2011[ 1] ).
Історія
Вперше село згадується 1409 року[ 3] . 1732 року вперше згадується церква східного обряду в селі[ 2] .
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського , у селі переважно проживали римо-католики, але населення здебільшого розмовляло українською мовою[ 4] .
У 1921 році село входило до складу гміни Лащів Томашівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки [ 5] .
27 червня 1938 року польська влада в рамках політики спольщення Холмщини розібрала в селі православну церкву 1757 року[ 2] [ 3] .
За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа[ 6] . 1944 року польські шовіністи вбили в селі 30 українців[ 7] .
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства .
Населення
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 67 будинків та 389 мешканців, з них[ 5] :
181 чоловік та 208 жінок;
256 православних, 122 римо-католики, 11 юдеїв;
199 українців, 189 поляків, 1 особа іншої національності.
У 1943 році в селі проживало 331 українець і 225 поляків; на сусідній однойменній колоній — 128 поляків[ 3] .
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[ 1] [ 8] :
Загалом
Допрацездатний вік
Працездатний вік
Постпрацездатний вік
Чоловіки
72
12
48
12
Жінки
65
17
25
23
Разом
137
29
73
35
Особистості
Народилися
Примітки
↑ а б в GUS . Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018 .
↑ а б в Крип'якевич І. , Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж . — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
↑ а б в г Богдан Гук . Pieniany . apokryfruski.org . APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. (пол.)
↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ . — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych . Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny . 1924. с. 107. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
↑ Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки) . Наше слово . 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022 .
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS . Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018 .
↑ Зайцев Ю. Д. Дужинський Веніамін Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ . — К . : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України , 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0 .
Посилання