Пиж

Заряд мортири: 1 — натруска в запалювальному отворі, 2 — основний заряд пороху, 3 і 5 — пиж, 4 — ядро

Пиж[1] (від рос. пыж, пов'язаного з пузо, пузырь)[2] — прокладка, що запобігає висипанню порохового й дробового заряду з патрона. У дульнозарядних рушницях і гарматах, і сучасних мисливських рушницях — корок, який відокремлює порох від дробу, кулі чи ядра; а також забиває, запобігає висипанню і фіксує заряд. Для мисливських та дульнозарядних рушниць вживається слово кле́йтух[3], клинтух[4] (від нім. *fleituch через пол. flejtuch)[5].

Історія

Складові дробового набою

Розріз пострілу гранатомета РПГ-7, № 20 позначено пиж з пінопласту

Історично клейтух виготовляли з повсті, вовни, прядива (клоччя), шкіри, картону, паперу. При заряджанні гармат після закладення у камору необхідної порції пороху (за допомогою лопатки-шуфлі або в картузі) за допомогою стрижня-забивача запихали у люфу клейтух, потім набій (ядро, бомбу, гранату), і нарешті ще один клейтух. Основним призначенням клейтухів є здійснення обтюрації — зменшення прориву порохових газів у шпари між набоєм та стінками ствола.

У дульнозарядній рушниці обидва клейтухи (перед кулею та після неї) уводили в ствол шомполом. При використанні паперового патрона стрілець розривав паперовий патрон, висипав порох у ствол зброї, потім використовував папір як клейтух та досилав зверху кулю. Крім забезпечення обтюрації, зовнішній рушничний клейтух ще фіксував кулю в каналі люфи, запобігаючи її випадінню.

У сучасних патронах заводського виготовлення в основному використовуються поліетиленові клейтухи-контейнери, відлиті як єдине ціле. Вони складаються з обтюратора, амортизатора та контейнера, що вміщує дріб або картеч.

Див. також

• Набій
• Піддон (зброя)

Примітки

1. Пиж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
3. Клейтух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Ільницький-Занкович І. Німецький та український військовий словник. — Берлін : Видавництво Бернард і Ґрефе, 1939. — С. 355.
5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Джерело

• Ігор Наконечний. Про клейтухи [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]. «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь»
• Балістика: криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство: Підручник; За редакцією Петра Біленчука.– Київ: «BeeZone», 2003. 384 с. ISBN 966-8283-01-5
• Кофанов А. В., Кобилянський О. Л. Теоретичні та практичні аспекти криміналістичного дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї. [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.] — Методичні рекомендації. — Київ: КИЙ, 2009. — 96 с
• Кофанов А. В. Теорія та методологія криміналістичного дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї. [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] — Методичні рекомендації. — Київ: «КИЙ», 2009. — 76 с. ISBN 978-966-316-219-7
• R.A. Steindler. The firearms dictionary. Stackpole Books, 288 p. 1970 ISBN 0811706141(англ.)
• Glossary of Firearms Terminology [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.] European Firearm Experts(англ.)
• John Deane. Manual of the History and Science of Firearms, Kessinger Publishing, Kapitel «Of Gun Wadding», Longman, Brown, 1858(англ.)
• Peter Hawker. Instructions to Young Sportsmen in All that Relates to Guns and Shooting [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.], Longman, Rees, Orme, Brown, and Green, 1830(англ.)