Дульнозарядна зброяДульнозарядна рушниця — рушниця (довгоствольна вогнепальна зброя), яка заряджається з дула. Так заряджалася вся вогнепальна зброя до появи казнозарядних систем, під унітарний патрон. Головним недоліком заряджання з дула була необхідність просування кулі і заряду через весь ствол, довжина якого перевищувала півметра. З цієї ж причини стримувався розвиток нарізної зброї: оскільки діаметр кулі повинен бути більше нарізів, то досилання кулі, загорнутої в шматочок шкіри, було складним і довгим. Також була небезпека подвійного заряджання — якщо стрілець забував, що зброя вже заряджена, і заряджав її ще один раз, то при пострілі рушницю розривало, що призводило до травм або смерті стрільця. Зараз з дула заряджається обмежене число систем, виключно короткоствольних, щодо яких не вживається назва «рушниця». ІсторіяУ ранніх зразках зброї, яка заряджалася з дула, порох, після відмірювання заряду засипали його в ствол, заганяли пиж за допомогою шомпола, потім досилали кулю. Прагнення до швидкострільності призвело в XVII столітті до винаходу патрона — комплекту для здійснення пострілу, коли заряд пороху розміщувався у паперовій оболонці, до якої приєднувалася і куля. Під час заряджання стрілець розривав паперову оболонку, висипав порох у ствол зброї, використовував папір як пиж і досилав зверху кулю. Після австро-прусської кампанії 1866 р. всюди перейшли до унітарних патронів і рушниць, які заряджаються з казни. Історія використання
Примітки
Посилання
|