Після початку війни вступив на службу в люфтваффе. Після закінчення льотної школи 7 травня 1943 року зарахований в 5-у ескадрилью 52-ї винищувальної ескадри. Учасник Німецько-радянської війни. Став одним із найрезультативніших молодих льотчиків ескадри. Свою першу перемогу здобув 21 травня 1943 року, і до кінця року на його рахунку було вже 24 збиті радянські літаки. В березні 1944 року здобув 18, в квітні — 22, в травні — 14 перемог. 7 травня 1944 року в Криму збив 9 радянських літаків (загальна кількість його перемог досягла 91). В травні-вересні 1944 року перебував у відпустці. 24 вересня 1944 року отримав свою 100-у, а 13 листопада — 125-127-у перемоги. З 23 грудня 1944 року — командир 5-ї ескадрильї своєї ескадри. 13 квітня 1945 року збив 150-й літак.
Всього за час бойових дій здійснив 398 бойових вильотів і збив 152 радянські літаки (в тому числі 38 Іл-2 і 98 винищувачів), а також знищив 2 танки «Шерман». Сам Дюттманн був збитий 19 разів, в основному зенітною артилерією.
Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.