Після закінчення льотної школи зарахований в навчальну групу 51-ї винищувальної ескадри, а 18 березня 1942 року переведений в 12-у ескадрилью. Учасник Німецько-радянської війни. 5 травня 1943 року здобув свою 35 перемогу. 6 травня протягом одного дня збив 4 радянські літаки, але і його літак (FW.190А-4) був підбитий, а сам Танцер поранений (на фронт зміг повернутися тільки на початку листопада 1943 року). В червні 1944 року переведений в штаб командира винищувальної авіації 5 і того ж місяця здобув 100-у перемогу. З 1 вересня 1944 року служив в штабі командира винищувальної авіації «Східна Пруссія». 10 лютого 1945 року переведений в 13-у ескадрилью 51-ї винищувальної ескадри, а 12 березня призначений її командиром. Всього за час бойових дій здійснив 723 бойові вильоти і збив 143 літаки, з них 126 радянських і 4 чотиримоторні бомбардувальники. Після закінчення війни працював на хімічній фабриці. 16 червня 1957 року вступив у ВПС ФРН. Загинув під час випробувального польоту на Lockheed T-33.
Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9