Дітріх Грабак

Дітріх Грабак
нім. Dietrich Hrabak
Народився19 грудня 1914(1914-12-19)
Großdeubend, Kreis Leipzig-Landd
Помер15 вересня 1995(1995-09-15) (80 років)
Єзенванг, Фюрстенфельдбрук, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльністьльотчик
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна, Польська кампанія, Битва за Британію і Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни
Військове званняГенерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Авіаційна планка винищувача
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе
Нарукавна стрічка «Крит»
Нарукавна стрічка «Крит»

Дітріх «Дітер» Грабак (нім. Dietrich "Dieter" Hrabak; 19 грудня 1914, Белен  — 15 вересня 1995, Пфаффенгофен) — німецький льотчик-ас, генерал-майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

У квітні 1934 року поступив на службу в рейхсмаріне, в листопаді 1935 року переведений до люфтваффе. 31 січня 1939 року — командир 1-ї ескадрильї 76-ї винищувальної ескадри. Учасник Польської, Французької і Балканської кампаній, а також битви за Британію. З 26 серпня 1940 року — командир 2-ї групи 54-ї винищувальної ескадри. Учасник німецько-радянської війни. 23 березня 1942 року здобув свою 50-ту перемогу. З 1 листопада 1942 року — командир 52-ї, з 1 жовтня 1944 року — 54-ї винищувальної ескадри.

8 травня 1945 року в Курляндському котлі отримав наказ командувача 1-м повітряним флотом Пфлюгбайля до кінця дня летіти у Фленсбург. У тому ж наказі йшлося про те, що транспортна авіація і флот протягом дня будуть вивозити людей з котла, а сам Пфлюгбайль залишиться з тими, хто не зможе вибратися. Грабак не став чекати прильоту транспортних літаків і не став супроводжувати кораблі, рано вранці полетів в Рейх. В результаті, радянська авіація збила 33 «Юнкерса-52» з евакуйованими і потопила ліхтер з солдатами. Пфлюгбайль до 1954 року був в радянському полоні.

Всього за час бойових дій Грабак збив 125 літаків противника (з них 109 — на Східному фронті) і здійснив 820 бойових вильотів.

Після війни працював в автомобільній і хімічної промисловості. В 1955 році вступив у люфтваффе. З 1957 року — начальник льотної школи в Фюрстенбельбрюці. З 1966 року — спеціальний уповноважений з використання літаків F-104G, потім займав посаду генерала бомбардувальних з'єднань в Оперативному штабі ВПС. 30 вересня 1970 року вийшов у відставку.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.236-237 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007
  • Internationales Militaria Magazine Nr 109, VDM Heinz Nicke, Zweibrücken, september-Oktober 2003

Посилання