З 1974 р. до 1977 р. Вестерберг працював у Saab-Scania в Седертелье (автомобільний підрозділ) в Нючьопінгу 1979–1991 рр.[2], став членом правління АТ Karl W. Олссон у 1974 р., головою CEWE Instrument AB 1984–1990 рр.[3] і Elwia AB з 1985 р..
Він був директором підприємства Агентство FFV з 1983 року, членом комітету управління живленням 1978–1982 рр., член кооперативу у 1980–1983 рр. тощо. Його родина зайнята сімейним бізнесом.
У 1976–1978 рр. він був секретарем серед молоді й
у 1978–1979 рр. політичним секретарем Партії поміркованих. У 1977 р. він став віце-головою повітового осередку Партії поміркованих Седерманланду і був секретарем Союзу Поміркованого молодіжної спільноти у 1977–1978 рр., а також головував у регіоні Нючьопінг у 1979 році.
Від 1979 р. Пер Вестерберг є рядовим членом парламенту, а раніше
у 1977–1978 рр. він був депутатом Риксдагу.
У 1979–1982 рр. був кандидатом у члени Фінансового комітету.
у 1979–1982 рр. (та у 1982–1985 рр.) в комітеті промисловості та торгівлі.
Від 1985 р. — у комітеті з питань ринку праці.
Пер Вестерберг у даний час є найбільш давнім членом парламенту Швеції. Він також обіймав посаду Альдермана після загальних виборів 2006 р., раніше ніж був обраний на спікера[4].
Він також є найзаможнішим членом парламенту — приватний статок понад 200 мільйонів шведських крон (коло $30 млн дол. США на момент 2006 р.)[5].
У 1991–1994 рр. Вестерберг був міністром промисловості і торгівлі в уряді Швеції Карла Більдта.
У 2003 р. він був обраний першим з трьох заступників Спікера Риксдагу, а
2 жовтня 2006 р. він був обраний спікером Риксдагу нової ліберально-консервативного більшості, перемігши чинного Б'єрна фон Сюдова (швед.Björn von Sydow)[6].
4 жовтня 2010 р. він був переобраний на посаду спікера Риксдагу[7].
Особисте життя
Пер Вестерберг мешкає в Нючьопінгу з дружиною (лікар Ільва Вестерберг), від котрої він має чотирьох дітей. Його брат, Ларс Вестерберг — головний виконавчий директор компанії Autoliv.
Fakta om folkvalda: Riksdagen 1985–1988, utgiven av Riksdagens förvaltningskontor, Stockholm 1986, ISSN 0283-4251, s. 289. (швед.)
Vem är det: Svensk biografisk handbok 1999, red. Elisabeth Gafvelin, P. A. Norstedt & Söners Förlag, Stockholm 1998, ISBN 91-1-300536-7, ISSN 0347-3341, s. 1 162. (швед.)