Перфорація шлунково-кишкового тракту

Перфорація дивертикула Меккеля

Перфорація шлунково-кишкового тракту, також відома як розрив кишки[1], являє собою отвір у стінці частини шлунково-кишкового тракту.[2] Шлунково-кишковий тракт включає стравохід, шлунок, тонку і товсту кишку.[2][1]

Симптоми включають сильний біль у животі та чутливість. Коли отвір знаходиться в шлунку або ранній частині тонкої кишки, біль, як правило, виникає раптово, тоді як при отворі в товстій кишці початок може бути більш поступовим. Біль зазвичай має постійний характер. Може виникнути сепсис із збільшенням частоти серцевих скорочень, збільшенням частоти дихання, підвищенням температури та сплутаністю свідомості.[2]

Причиною може бути травма, як-от ножове поранення, вживання гострого предмета або медична процедура, як-от колоноскопія, непрохідність кишки наприклад, від завороту, рак товстої кишки або дивертикуліт, виразка шлунка, ішемія кишки та ряд збудників інфекційних захворювань, у тому числі C. difficile. Отвір дозволяє вмісту кишки потрапляти в черевну порожнину. Потрапляння бактерій призводить до стану, відомого як перитоніт, або до утворення абсцесу. Перфораця стінки шлунку також може призвести до хімічного перитоніту через кислоту шлунка. КТ, як правило, є кращим методом діагностики; проте вільне повітря від перфорації часто можна побачити на звичайному рентгенівському знімку.[2]

Перфорація в будь-якому місці шлунково-кишкового тракту вимагає невідкладної операції у вигляді діагностичної лапаротомії. Зазвичай це проводиться разом із внутрішньовенним введенням рідин та антибіотиків.[2] Можна використовувати рнизку різних антибіотиків, таких як піперацилін/тазобактам[en] або комбінація ципрофлоксацину та метронідазолу.[3][4] Іноді отвір можна зашити, а в інших випадках потрібна резекція кишки[en].[2] Навіть при максимальному лікуванні ризик смерті може досягати 50 %.[2] Перфорація виразки шлунка зустрічається приблизно у 1 на 10 000 осіб на рік, а перфорація при дивертикуліті — приблизно у 0,4 на 10 000 осіб на рік.[1][5]

Клінічні прояви

Ознаки та симптоми можуть включати раптовий біль в епігастрії праворуч від серединної лінії, що вказує на перфорацію виразки дванадцятипалої кишки, тоді як перфорація виразки шлунка проявляється пекучим болем в епігастрії з метеоризмом і диспепсією.

При перфорації кишки біль починається у місці перфорації (проєкційно) і поширюється по животу.

Перфорація шлунково-кишкового тракту призводить до сильного болю в животі, який посилюється при русі, нудоті, блюванні та Гематемезису. Пізніші прояви включають гарячку, іноді з ознобом.[6] У будь-якому випадку живіт стає напруженим та болісним. Через деякий час живіт затихає і звідусіль чути тони серця. У хворого зникає перистальтика і рухи, живіт надувається. Розрив стравоходу[en] проявляється сильним раптовим болем у грудях.

Причини

Основні причини включають виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, апендицит, рак шлунково-кишкового тракту, дивертикуліт, запальні захворювання кишки, синдром верхньої брижової артерії, травми, судинний синдром Елерса-Данлоса[7] та аскаридоз. Висипний тиф,[8] нестероїдні протизапальні препарати,[9][10] ковтання корозійних речовин також можуть бути відповідальними.[11]

Вживання кількох магнітів також може призвести до перфорації, якщо магніти притягуються та прилипають один до одного через різні петлі кишки.[12]

Діагностика

На оглядовій рентгенограмі черевної порожнини видно газ. Він легко візуалізується на рентгенівському знімку, коли пацієнт знаходиться у вертикальному положенні. Перфорацію часто можна візуалізувати за допомогою комп'ютерної томографії. Білі кров'яні клітини часто підвищені.

Лікування

Майже завжди потрібне хірургічне втручання у вигляді діагностичної лапаротомії та закриття перфорації з промиванням очеревини. Іноді такі лікувальні маніпуляції можна виконувати лапароскопічно.[13] Метòду Грехема[en] можна використовувати для хірургічного лікування перфорації дванадцятипалої кишки. Також проводиться втручання за Опелем — Полікарповим чи Целланом — Джонсом.[14][15][16]

Консервативне лікування, яке включає внутрішньовенне введення рідини, антибіотики, назогастральную аспірацію та щадіння травного тракту, показано лише у випадку, якщо людини відсутня інтоксикація та вона є клінічно стабільна.

Примітки

  1. ↑ а б в Domino, Frank J.; Baldor, Robert A. (2013). The 5-Minute Clinical Consult 2014 (англ.). Lippincott Williams & Wilkins. с. 1086. ISBN 9781451188509. Архів оригіналу за 17 August 2016. Процитовано 4 серпня 2016.
  2. ↑ а б в г д е ж Langell, JT; Mulvihill, SJ (May 2008). Gastrointestinal perforation and the acute abdomen. The Medical Clinics of North America. 92 (3): 599—625, viii—ix. doi:10.1016/j.mcna.2007.12.004. PMID 18387378.
  3. ↑ Wong, PF; Gilliam, AD; Kumar, S; Shenfine, J; O'Dair, GN; Leaper, DJ (18 квітня 2005). Antibiotic regimens for secondary peritonitis of gastrointestinal origin in adults. The Cochrane Database of Systematic Reviews (2): CD004539. doi:10.1002/14651858.CD004539.pub2. PMID 15846719.
  4. ↑ Wilson, William C.; Grande, Christopher M.; Hoyt, David B. (2007). Trauma: Resuscitation, Perioperative Management, and Critical Care (англ.). CRC Press. с. 882. ISBN 9781420015263. Архів оригіналу за 17 серпня 2016.
  5. ↑ Yeo, Charles J.; McFadden, David W.; Pemberton, John H.; Peters, Jeffrey H.; Matthews, Jeffrey B. (2012). Shackelford's Surgery of the Alimentary Tract (англ.) (вид. 7). Elsevier Health Sciences. с. 701. ISBN 978-1455738076. Архів оригіналу за 17 серпня 2016.
  6. ↑ Ansari, Parswa. Acute Perforation. Merck Manuals. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  7. ↑ Byers, Peter H. (21 лютого 2019). Vascular Ehlers-Danlos Syndrome (англ.). University of Washington, Seattle. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 8 січня 2020.
  8. ↑ Sharma AK, Sharma RK, Sharma SK, Sharma A, Soni D (2013). Typhoid Intestinal Perforation: 24 Perforations in One Patient. Annals of Medical and Health Sciences Research. 3 (Suppl1): S41—S43. doi:10.4103/2141-9248.121220. PMC 3853607. PMID 24349848.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  9. ↑ R I Russell (2001). Non-steroidal anti-inflammatory drugs and gastrointestinal damage—problems and solutions. Postgrad Med J. 77 (904): 82—88. doi:10.1136/pmj.77.904.82. PMC 1741894. PMID 11161072.
  10. ↑ Carlos Sostres; Carla J Gargallo; Angel Lanas (2013). Nonsteroidal anti-inflammatory drugs and upper and lower gastrointestinal mucosal damage. Arthritis Res. Ther. 15 (Suppl 3): S3. doi:10.1186/ar4175. PMC 3890944. PMID 24267289.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  11. ↑ Ramasamy, Kovil; Gumaste, Vivek V. (2003). Corrosive Ingestion in Adults. Journal of Clinical Gastroenterology. 37 (2): 119—124. doi:10.1097/00004836-200308000-00005. PMID 12869880.
  12. ↑ Lima, Mario (2016). Pediatric Digestive Surgery (англ.). Springer. с. 239. ISBN 9783319405254. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
  13. ↑ Rustagi, T; McCarty, TR; Aslanian, HR (2015). Endoscopic Treatment of Gastrointestinal Perforations, Leaks, and Fistulae. Journal of Clinical Gastroenterology. 49 (10): 804—9. doi:10.1097/mcg.0000000000000409. PMID 26325190.
  14. ↑ ПЕРФОРАТИВНА ВИРАЗКА. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.] (2016)
  15. ↑ Gupta, S., Kaushik, R., Sharma, R. et al. The management of large perforations of duodenal ulcers. BMC Surg 5, 15 (2005). https://doi.org/10.1186/1471-2482-5-15
  16. ↑ THE LEAKING OMENTAL PATCH PLACED FOR PERFORATED DUODENAL ULCER [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.] (2015)

Література

  • ПЕРФОРАЦІЙНА ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНА ВИРАЗКА. Методичні рекомендації для студентів медичного факультету. Львів – 2009 Ел.джерело [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  • Шлунково-кишкова перфорація після застосування tocilizumab – сигнал Uppsala Monitoring Centre Ел.джерело [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] ДЕЦ МОЗУ (19.06.2020)
  • Невідкладна хірургія органів черевної порожнини (стандарти організації та професійно орієнтовані алгоритми надання медичної допомоги) / За ред. Фоміна П.Д., Усенко О.Ю., Березницького Я.С. – К.: Бібліотека «Здоров’я України», 2018. — 354 с. – (Серія «Бібліотека «Здоров’я України») ISBN 978-617-71-00-44-6. – С.20-23

Посилання

захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.