Бальзам Перу[1] або Перуанський бальзам[2], також відомий і продається під багатьма іншими назвами, — це бальзам, отриманий з ендемічного виду дерева Myroxylon balsamum var. pereirae, що росте в Сальвадорі.
Перуанський бальзам має солодкуватий аромат та використовується для ароматизації їжі, напоїв, парфумерії, туалетних засобів, а через цілющі властивості — у медицині та фармацевтичних товарах[3]. У деяких випадках перуанський бальзам наводиться на етикетці серед інгредієнтів продукту під однією з інших назв (див. нижче), тому що немає обов'язкової угоди щодо маркування його під однією назвою. Інгредієнти природного походження можуть містити речовини, ідентичні перуанському бальзаму або дуже близькі до нього [4].
Перуанський бальзам може спричиняти алергічні реакції. Так у ході численних масштабних клінічних досліджень встановлено, що він є одним з п'яти алергенів, які найчастіше викликають реакції під час патч-тесту[5][6]. Реакція шкіри на перуанський бальзам може проявитися у вигляді запалення, почервоніння, набряку, хворобливості, пухирів, сверблячки, екземи рук, генералізованого або резистентного дерматиту підошви стоп, алергічного контактного дерматиту, а у ротовій порожнині — стоматиту (запалення та біль у ротовій порожнині чи язику), хейліту (запалення, висипання або болюча ерозія губ, слизової оболонкиротоглотки або кутів рота), за умов потрапляння в очі — нежитю та кон'юнктивіту.
Збір і переробка
Перуанський бальзам отримують використовуючи ганчірки, які вбирають смолу зі стовбура Myroxylon balsamum var. pereirae після видалення смужок кори. Потім ганчір'я кип'ятять і бальзам тоне у воді у вигляді ароматної маслянистої рідини темно-коричневого кольору[1][7].
оптика: прозорість очищеного перуанського бальзаму та його показник заломлення, який складає 1,597, дуже близький за значенням до багатьох лінз, що використовуються в оптиці[16]. Також перуанський бальзам використовують як клей, монтувальне середовище для кріплення зразків на предметне скло для подальшого перегляду під мікроскопом[17][18].
Перуанський бальзам також входить до складу зубної пасти, рідини для полоскання рота, ароматизованого тютюну, засобів для чищення, пестицидів, інсектицидів, освіжувачів повітря та дезодорантів, ароматичних свічок і масляних фарб[10][19][20].
Алергія
Численні національні та міжнародні дослідження визначили перуанський бальзам одним з п'яти алергенів, які найчастіше викликають реакцію на патч-тест у людей, які звернулись до дерматолога[12][21][22]. У 2001 році у результаті популяційного дослідження, виявлено алергією на нього у 3,8% осіб[23]. Багато ароматизаторів і парфуми містять компоненти, ідентичні бальзаму Перу[24]. Це також може викликати почервоніння, набряк, свербіж і пухирі[25].У людей з алергією на перуанський бальзам або інші хімічно споріднені речовини у разі контакту на шкірі може виникати контактний дерматит або загострення екземи рук[3]. Якщо перуанський бальзам потрапив через порожнину рота може виникнути стоматит (запалення та біль у ротовій порожнині чи язику) та хейліт (запалення, висип або хвороблива ерозія губ, слизової оболонкиротоглотки або кутів рота)[3][12][21]. У разі його проковтування перуанський бальзам може спричинити свербіж і контактний дерматит у періанальній області, ймовірно, через неабсорбовані речовини в калі[12][26]. Серед інших проявів алергічних реакцій на перуанський бальзам можуть бути генералізований або резистентний дерматит підошв стоп, риніт і кон'юнктивіт[12][27]. Описано клінічний випадок у Швейцарії, у якому у жінки з алергією на перуанський бальзам виникла алергія на сперму її хлопця після статевого акту, який до цього випив велику кількість кока-коли[28].
Результат тесту TRUE (Thin-Layer Rapid Use Еpicutaneous)[29] показує сильну реакцію на перуанський бальзам (№ 10) і середню реакцію на стандартну суміш ароматів (№ 6).
Позитивний патч-тест використовується для діагностики алергії на перуанський бальзам[3][11][26]. У людини з позитивним результатом патч-тесту може виникати алергічна реакція на певні ароматизатори, ліки та парфумерією[3] та на такі продукти харчування, як спеції, цитрусові та помідори[30].
Людям з алергією на перуанський бальзам рекомендована дієта, метою якої є невживання продуктів до складу яких входить перуанський бальзам[12]. Інгредієнти природного походження можуть містити речовини, ідентичні перуанському бальзаму або дуже близькі до нього, і можуть викликати такі ж алергічні реакції[4]. У деяких випадках перуанський бальзам зазначено на етикетці серед інгредієнтів продукту під однією з інших назв, але його назва може не вимагатися згідно з обов'язковими умовами маркування (наприклад, у парфумах це може бути просто зазначено «ароматизатор»)[4][31][32][33][34]. Лікарям часто для визначення наявності перуанського бальзаму в продукті доводиться зв'язуватися з виробником продуктів, які використовує пацієнт[35].
З 1977 року і до сьогодні основним рекомендованим маркером алергії на парфуми є перуанський бальзам. Наявність перуанського бальзаму в косметиці позначається терміном Міжнародної номенклатури косметичних інгредієнтів «Myroxylon pereirae»[9]. Через алергічні реакції з 1982 року Міжнародна асоціація парфумерії заборонила використовувати сирий перуанський бальзам як ароматичну суміш, але екстракти та дистиляти використовуються в продуктах до максимального рівня 0,4%, і на них не поширюється обов'язкове маркування [24].
У березні 2006 року Європейська комісія, Генеральний директорат охорони здоров'я та захисту прав споживачів, Науковий комітет зі споживчих товарів, опублікували висновок щодо перуанського бальзаму[2]. У ньому підтвердили заборону використання сирого перуанського бальзаму як компоненту парфумів через його виражену сенсибілізуючу здатність, але екстракти та дистиляти можуть використовуватися в продуктах до максимального рівня 0,4%[2].
Історія
Назва перуанського бальзаму не зовсім вірна[36]. У ранній період іспанського вторгнення в Центральну та Південну Америку бальзам збирали в Центральній Америці та відправляли в Кальяо (порт Ліми) в Перу, а потім до Європи.[36][37][38] Він отримав назву «Перу» через транспортування через Перу.[36][37] Експорт бальзаму до Європи вперше був задокументований у 17 столітті в німецькій фармакопедії. Сьогодні він видобувається кустарним способом та в основному експортується з Сальвадору[39]. Ще одним бальзам, бальзам Толу, видобувається з Myroxylon balsamum var. balsamum інакше[7][40].
Альтернативні імена
Альтернативні назви перуанського бальзаму:[41][42]
