Пелих Володимир Олександрович
Володимир Олександрович Пелих (нар. 1950) — український фізик-теоретик і математик, спеціаліст з загальній теорії відносності, заступник директора Інституту прикладних проблем механіки і математики імені Я. С. Підстригача НАН України. Член-кореспондент НАНУ (2021)[1]. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2014)[2]. БіографіяНародився 17 листопада 1949 року в місті Радехів у Львівської області. 1971 року закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка[3]. Від 1974 року працює в Інституті прикладних проблем механіки і математики. 1980 року під керівництвом Віталія Скоробогатька захистив кандидатську дисертацію «Координатні умови в теорії гравітації Ейнштейна» за спеціальністю «теоретична і математична фізика». З 1997 року завідував відділом теорії диференціальних питань Інституту прикладних проблем механіки і математики[3]. З 2003 року працює заступником директора інституту[1]. Наукові результатиНаукові дослідження Пелиха стосуються задачі Коші в загальній теорії відносності, обґрунтування теорії системи відліки, взаємодії спінорних і гравітаційно-інерційних полів. Він довів рівносильність тензорного методу Нестера і спінорного методу Віттина та теорему про додатну визначеність гравітаційної енергії[3]. Відзнаки
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia