|
Паю Мендіш
Па́ю Ме́ндіш (порт. Paio Mendes, МФА: [ˈpaj.u ˈmẽ.dɨʃ], лат. Pelagius, ісп. Pelayo; ? — 1137) — архієпископ Бразький (1118—1137). Представник португальського шляхетного роду Мая[1]. Син португальського вельможі Менду да Мая. Перебував у конфлікті з португальською графинею Терезою (1121—1128). Був сподвижником її сина, першого португальського короля Афонсу І. Один із укладачів Туйського договору (1137). Помер у Бразі, Португалія. Також — Пелагій. Імена
БіографіяРік і місце народження Паю Мендіша невідомі. Найімовірніше, його батьком був Мендо Гонсалвіш да Мая, сеньйор Майський, вельможа Леонського королівства; матір'ю була шляхетна панна Ледегунда Суаріш Тайня де Байан[1]. 1118 року, за понтифікату папи Геласія II і правління королеви Урраки, Паю призначили на посаду архієпископа Бразького замість попередника Моріса, що став антипапою[2]. 1119 року нового архієпископа ординували на цю посаду Сеговії[2] або Толедо[3], на території Кастилії. Бразька архідіоцезія і Компостельська діоцезії перебували у конфлікті через невизначеність кордонів, а також статус митрополії. Паю та компостельський єпископ Дієго надіслали папі Каліксту II свої скарги і прохання вирішити суперечку. 1121 року папа визнав юрисдикцію Бразької архідіоцезії над Порту і Коїмброю, що були незаконно захоплені Дієго, але, одночасно, підвищив Компостельське єпископство до статусу архідіоцезії[3]. Оскільки Паю отримав архієпископство в Португалії з рук кастильсько-леонської королеви Урраки, він перебував у поганих стосунках з її сестрою-опоненткою Терезою, португальською графинею[3]. У липні 1121 року він утік з Браги до Самори, шукаючи притулку в королеви[3]. Тим часом графиня Тереза розділила землі Бразької архідіоцезії між єпископами Порту і Коїмбри[3]. Коли Паю повернувся до Португалії, його ув'язнили за наказом графині[4]. Цей вчинок Терези призвів до сварки зі Святим Престолом: під загрозою відлучення від церкви та накладання інтердикту папа Калікст II змусив графиню звільнити архієпископа Бразького і поновити його в усіх майнових правах[4]. 1128 року, напередодні збройного протистояння графині Терези із сином Афонсу І, Паю виступив союзником останнього. 26 травня Афонсу підтвердив майнові привілеї і права архієпископа, і, називаючи його капеланом, обіцяв дарувати місто Брага після захоплення влади в Португалії[5]. 1128 року Паю наказав збудувати 5 каплиць при аписді Бразького собору, які були зруйновані землетрусом. 1137 року Паю був посланцем португальського графа Афонсу І для мирних переговорів із Леонським королівством. Разом із портуським єпископом він прибув до Туї в Галісії, де спільно з леонськими прелатами уклав і підписав Туйський договір. Угода поклала край португальсько-леонській війні, але не була визнана Афонсу[6]. 1137 року Паю помер у Бразі, Португалія[2] ПриміткиДжерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
