Тереза Леонська
Тере́за Лео́нська (порт. Teresa de Leão, ісп. Teresa de León; прибл. 1080 — 11 листопада 1130) — леонська інфанта, графиня Португалії (1096—1130). Представниця баскської династії Хіменес. Народилася в Повуа-де-Ланьозу, Леон. Позашлюбна донька леонсько-кастильського короля Альфонсо VI та його коханки Хімени. Дружина португальського графа Генріха Бургундського (з 1093). Матір першого португальського короля Афонсу І. Після смерті батька ворогувала із сестрою, леонською королевою Урракою (1109—1126). По смерті чоловіка, за неповноліття сина, стала регентом Португалії (з 1112). Була коханкою галісійського магната Фернандо де Траби, роздавала галісійцям урядові посади в графстві. Для підкреслення окремішності від Леону титулувалася королевою Португалії (1113). Внаслідок сходження на леонський престол сина Урраки, короля Альфонсо VII, уклала із ним мир (1126). Спричинила повстання португальської знаті під проводом Афонсу І, невдоволеної засиллям галісійців у владі (1128). Зазнала поразки при Сан-Мамеде, відсторонена від влади сином. Померла у вигнанні в Монтедеррамо, Галісія. Похована у Бразькому соборі, Португалія. Імена
БіографіяМолоді рокиЗгідно з «Хронікою Леонського королівства», вона була другою позашлюбною донькою леонсько-кастильського короля Альфонсо VI від його першої коханки Хімени[2][3][4]. Сестрою Терези була Ельвіра, що згодом стала дружиною Раймунда Тулузького[2]. 18 грудня 1093 року інфанта Тереза вийшла заміж за бургундського лицаря Генріха, васала її батька[5]. 1096 року Альфонсо VI дарував йому Португальське графство як лен. Генріх став першим португальським графом, а Тереза — графинею. Війна з Урракою1109 року, внаслідок смерті Альфонсо VI та сходження на леонський трон Урраки, спалахнуло протистояння між леоно-кастильською та галісійською знаттю. Тереза виступила на боці Галісії, проти своєї сестри. У 1112—1123 роках, в період після смерті чоловіка і неповноліття старшого сина, Тереза була регентом Португалії[джерело?]. 1113 року вона прийняла титул королеви[джерело?]. Зокрема, в «Історії Компостели» згадується, що «королева Тереза» жила в перелюбі зі своїм коханцем, галісійським графом і магнатом Фернандо Пересом де Трабою, який заради неї покинув свою законну дружину[1]. 1121 року Тереза розсварилася із бразьким архієпископом Паю Мендішем, який отримав архієпископство в Португалії з ласки королеви Урраки. У липні він утік з Браги до Самори, шукаючи притулку в королеви. За його відсутності Тереза розділила землі Бразької архідіоцезії між єпископами Порту і Коїмбри. Коли Паю повернувся до Португалії, його ув'язнили за наказом графині. Цей вчинок Терези призвів до сварки зі Святим Престолом: під загрозою відлучення від церкви та накладання інтердикту папа Калікст II змусив графиню звільнити архієпископа Бразького і поновити його в усіх майнових правах[6]. 1126 року Тереза замирилася із Леонським королівством. Так, «Хроніка Альфонсо Імператора» зазначає, що того року, після інтронізації леонсько-кастильського короля Альфонсо VII, «Тереза, королева португальців, разом із графом Фернандо» зустрілися із Альфонсо VII у Рікобайо (складова Муелас-дель-Пан, Іспанія) й уклали мир[7]. Війна з синомНа противагу цьому частина знаті на чолі із іі сином Афонсу І, Мендішем да Майа, родичем архиєпіскопа Браги Паю Мендішем вирішила продовжити боротьбу. Їх не влаштовувало зближення Терези з галісійською знаттю, особливо посилення ваги фаворита Терези, графа Фернандо де Траби. Справа дійшла до збройного зіткнення між прибічниками Терези й Афонсу 24 липня 1128 року в битві при Сан-Мамеде, в якій переміг Афонсу. Терезі було надано замок на півночі країни, де вона залишалася до своєї смерті. Згідно з «Лузітанською хронікою», Тереза померла 1130 року, на другому році правління її сина Афонсу І[8]. Він наказав перенести тіло матері до Португалії й поховав його у Бразькому соборі, поруч із могилою батька Генріха Бургундського. Сім'я
Родовід
Примітки
Джерела
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Тереза Леонська
|