Жуан Пекуліар
Жуа́н Пекуліа́р (порт. João Peculiar, МФА: [ʒu.ˈɐ̃w pɨ.ku.ɫi.ˈaɾ][2]; ? — 3 грудня 1175) — архієпископ Бразький (1138—1175)[3]. Єпископ Портуський (1136—1138)[3]. Радник і сподвижник першого португальського короля Афонсу І. Учасник Реконкісти. Народився у Коїмбрі, Португалія. Точна дата народження невідома[4]. Навчався у Коїмбрі та Парижі. 1123 року був одним із фундаторів монастиря святого Христофоро Лафойшського біля Південного Сан-Педру. 1136 року обраний на єпископство у Порту. 1138 року став архієпископом Браги, примасом усієї Іспанії[4]. За португальськими історичними апокрифами після битви при Оріке коронував Афонсу королем на Ламегуських кортесах 1139 року, хоча достовірних першоджерел про це не зберіглося. 4—5 жовтня того ж року організував зустріч Афонсу із кастильсько-леонським королем Альфонсо VII, що закінчилася Саморським договором. 1147 року супроводжував короля Афонсу І під час звільнення Лісабона[5]. 14 разів відвідував Святий Престол, домагаючись від римського папи Іннокентія II визнати новий титул Афонсу та самостійність Португалії. Помер у Бразі, Португалія. Похований у Бразькому соборі. В травні 1179 року, через три роки після його смерті, новий папа Олександр III визнав Афонсу королем, а Португалію — незалежним королівством[6]. Імена
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia