Парк Перемоги (Миколаїв)

Парк Перемоги
Інгульський міст та парк Перемоги. Вид з протилежного берега Інгулу.
46°59′10″ пн. ш. 31°59′44″ сх. д. / 46.9859984° пн. ш. 31.99551192° сх. д. / 46.9859984; 31.99551192
Типпарк
Статуспам'ятка природного садово-паркового мистецтва міського значення
Відкрито25 березня 1946
Площа42,41 га
Країна Україна
РозташуванняМиколаїв
park.mk.ua
Парк Перемоги. Карта розташування: Україна
Парк Перемоги
Парк Перемоги
Парк Перемоги (Україна)
Мапа
CMNS: Парк Перемоги у Вікісховищі

Парк Перемо́ги — одна з визначних пам'яток Миколаєва, найбільший у місті парк. Розташований вздовж проспекту Героїв України на правому березі річки Інгул при її впадінні в Бузький лиман, в мікрорайоні Соляні. Парк у верхній частині засаджений переважно акаціями, в прибережній, що відноситься до пляжу «Стрілка» — маслинками вузьколистими, займає площу 42,41[1]гектари.

Історія

Парк було закладено в 1945 році на честь перемоги над нацистською Німеччиною (у деяких джерелах можна знайти дату 25 березня 1946 року[2]) Навесні 1945 року тут було посаджено кілька тисяч дерев і чагарників, а також були розбиті 3 алеї і встановлена огорожа.

Закладення парку відбувалося методом народного будівництва на розчищеній від дерев місцині — під час окупації там розміщувалось німецьке військове летовище.

У той же час був повністю розчищений пляж «Стрілка», і місто отримало прекрасну зону відпочинку. Ця територія стала найпопулярнішою зоною відпочинку городян.

Спочатку тут був побудований двоповерховий будиночок, господарський двір, танцювальний майданчик і літній кінотеатр. У 1962 році в парку з'явилися атракціони: «повітряна карусель», «колесо огляду» і «літаки-винищувачі». Пізніше був побудований спортивний комплекс, до складу якого увійшли волейбольний та баскетбольний майданчики, футбольний стадіон, а також гімнастичне містечко.

У 1967 році в парку була модернізована розважальна інфраструктура, встановлено 11 нових атракціонів та дитячий пересувний поїзд. Святкові гуляння, спортивні змагання, танцювальні вечори та концерти перетворили парк в центр культурного життя міста.

У парку розташувались водні станції заводів «Ера», «Екватор», ім. 61 Комунара.

Першим директором був призначений Дмитро Семенович Первухін.

У 1967 році директором став Павло Остафович Сербулов, був повністю замінений атракціонний комплекс — встановлено 11 атракціонів крупних форм і дитячий руховий потяг.

У 1970 році парк Перемоги став Дипломантом, а в 1975 році — Лауреатом Всесоюзного огляду парків культури і відпочинку у м. Москва.

Наприкінці 1970-х років через парк була прокладена траса до нового Інгульського мосту.

З осені 2012 року в парку проходила реконструкція спортивної інфраструктури[3].

16 вересня 2017 року в Парку Перемоги відбулося урочисте відкриття стадіону та спортивного містечка після реконструкції.[4]

У жовтні 2020 року Міністерство освіти погодилося передати спортивне містечко у власність міста.[5]

Пам'ятники

На території парку, в частині, що прилягає до колишнього поселення Темвод встановлено пам'ятник — камінь чорного граніту — в пам'ять про близько 30 тисяч загиблих в концентраційному таборі для радянських військовополонених та мирних жителів Миколаєва «Шталаг-364». Табір знаходився на території поселення Темвод.

У 1965 році на центральній алеї парку встановлено пам'ятний камінь з меморіальною дошкою на честь подвигу розвідника Олександра Сидорчука: диверсії на німецькому аеродромі, що розташовувався на місці сучасного парку Перемоги.

У 1993 році у парку Перемоги було встановлено пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам, загиблим в афганській війні. Тепер цей монумент став традиційним місцем зустрічі в пам'ятні дні для родичів загиблих «афганців» і самих учасників бойових дій.

За ініціативою ветеранських організацій воїнів-інтернаціоналістів міста і області поряд з пам'ятником 12 вересня 2004 року відкрилася символічна каплиця з дзвіницею і алея пам'яті, які стали продовженням меморіалу.

15 травня 2005 року на честь воїнів-афганців у парку Перемоги відкрито Алею бойової слави, в експозиції якої розмістилася натуральна військова техніка — 6 бойових машин і одна артилерійська зброя.

17 березня 2013 року у Парку Перемоги була відкрита «Алея козацької слави»

14 жовтня 2016 року у парку була закладена «Алея пам'яті героїв АТО». Перші 10 «дерев пам'яті» були висаджені на честь[6]:

Посилання

Примітки

  1. Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж пам'ятки природного садово-паркового мистецтва міського значення парку “Перемога”- території природо-заповідного, іншого природоохоронного значення та історико-культурного призначення - Рішення міськради - Миколаївська міська рада. Миколаївська міська рада (українська) . 08.09.16. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 9 вересня 2016.
  2. История Николаева — Восстановление города (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  3. Реальная стройка: парк Победы в Николаеве превращают в спортивный городок (ФОТО)[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання]
  4. Стадіон у Парку Перемоги відкрили масштабним парадом спортивних шкіл. nikvesti.com. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  5. Міністерство освіти передає спорткомплекс у парку "Перемога" Миколаєву. mykolaiv-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
  6. У Миколаєві відбулася акція «Дерево пам'яті». Справа (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.