На початку 1920-х років юна циганка, яку всі називають Папушою, навчається грамоті в єврейської торговки. Це не знаходить схвалення у таборі, адже вважається, що уміння читати — це чортівські забаганки. Сама Папуша невдовзі теж починає вважати грамотність своїм прокляттям і бачить у собі винуватицю всіх бід, що відбуваються з її народом, — нападів на табір, переслідувань з боку нацистів тощо. Після війни серед ромів з'являється молодой літератор Єжи Фіцовський, який переховується від влади. Він проводить з табором два роки й відкриває в Папуші поетечний дар. Повернувшись у великий світ, Фіцовський продовжує підтримувати з нею листування і з часом друкує декілька її віршів, принісши їй славу й відомість. Однак коли виходить його книга, присвячена історії польських ромів, представники цього народу звинувачують Папушу в тому, що вона видала їхні таємниці. Поетеса гостро сприймає ці події і невдовзі опиняється у божевільні.
2013 — три призи Вальядолідського кінофестивалю: кращий режисер (Йоанна Кос-Краузе і Кшиштоф Краузе), кращий актор (Збігнев Валерись), приз молодіжного журі за кращий фільм.
2014 — 4 національні премії «Орли»: краща музика (Ян Канти Павлускевич), краща операторська робота (Кшиштоф Птак, Войцех Старонь), краща робота художника (Анна Вундерліх), кращі костюми (Барбара Сікорська-Буффаль). окрім того, стрічка була номінована у категорії «краща актриса» (Йовіце Будник).