Панкреатин
Панкреатин (МНН: Multienzymes (lipase, protease etc.)[1]) — травний поліферментний засіб, який є екстрактом вмісту підшлункової залози. Його складові панкреатичні ферменти — амілаза, ліпаза і протеаза — беруть участь у перетравленні вуглеводів, жирів і білків. Застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і у випадках погрішності в харчуванні. Панкреатин компенсує недостатню активність власних ферментів, сприяє поліпшенню процесу травлення. Випускається під різними назвами: «Біофесталь», «Нормоензім», «Ферестал», «Фестал», «Ензістал», «Панкреофлат», «Біоза», «Вестал», «Гастенорм», «Креон», «Мезим», «Мікразім», «Панзе», «Панкреатин-Белмед», «Панзинорм», «Панкреаз», «Панкреліпаза», «Панкренорм», «Панцитрат», «Пензітал», «Уні-Фестал», «Ензибене», «Ерміталь», «Евензім».[2][3] Дозується за кількістю ліпази в ОД. ВластивостіФерментний препарат з підшлункової залози свиней і великої рогатої худоби. Аморфний дрібний порошок сіруватого або жовтуватого кольору з характерним запахом. Погано розчиняється у воді. У кислому середовищі шлунка панкреатин швидко втрачає активність, тому зазвичай випускається в кишковорозчинній оболонці. Активується в кишці при pH = 5,5. Середня доза для дорослих — 150 тис. ОД / добу.[3] КласифікаціяПрепарати, які містять панкреатичні ферменти, можна класифікувати за:
ФармакологіяТравний ферментний засіб, який корегує дефіцит ферментів підшлункової залози, надає протеолітичну, амілолітичну і ліполітичну дію. Ферменти, які входять до складу панкреатину (ліпаза, альфа-амілаза, трипсин, хімотрипсин), сприяють розщепленню білків до амінокислот, жирів — до гліцерину і жирних кислот, крохмалю — до декстринів і моносахаридів; поліпшують стан шлунково-кишкового тракту, нормалізують процеси травлення. Трипсин пригнічує стимульовану секрецію підшлункової залози та чинить анальгезуючу дію. Панкреатичні ферменти вивільняються з лікарської форми лише в лужному середовищі тонкої кишки, оскільки захищені від дії шлункового соку оболонкою. Максимальна ферментативна активність препарату зазвичай відзначається через 30-45 хвилин після перорального прийому.[4] ПоказанняНедостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (хронічний панкреатит, муковісцидоз). Хронічні запально-дистрофічні захворювання шлунка, кишки, печінки, жовчного міхура, стану після резекції або опромінення цих органів, що супроводжується порушеннями перетравлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі Панкреатин 8000 табл. № п'ятдесятих комбінованої терапії). Для покращання перетравлення їжі в осіб з нормальною функцією шлунково-кишкового тракту у разі погрішностей в харчуванні, а також при порушеннях жувальної функції. Підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.[4] Спосіб застосування та дозиДоза підбирається індивідуально і залежить від ступеня недостатності функції підшлункової залози. Препарат застосовують дорослим у дозі 1-4 таблетки (що відповідає 8000-32000 ОД FIP за ліпазою) з кожним прийомом їжі. Приймати таблетки необхідно внутрішньо під час або після їди, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю рідини, бажано не лужної, а саме водою чи фруктовими соками. Добова доза — 6-18 таблеток (48000-150000 ОД FIP). При повній недостатності функції підшлункової залози (наприклад, кістозному фіброзі) доза повинна бути збільшена до 49 таблеток (400000 ОД FIP) на добу, що відповідає добовій потребі дорослої людини в ліпазі. Курс лікування може тривати від кількох днів (при порушеннях харчування внаслідок погрішностей у дієті) до декількох місяців і навіть років (за необхідності постійної замісної терапії).[4] ЕфективністьЕфективність ферментних препаратів залежить від форми випуску (таблетована або капсули з микросферами / мікротаблетки), розміру часток (менше ніж 2 мм), стійкості до кислого середовища шлунка, швидкості вивільнення ферментів у дванадцятипалій кишці. Згідно з останніми рекомендаціями для корекції зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози бажано вживати капсули, які містять мікросфери. Препарати з жовчю не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями жовчовивідних шляхів і гепатитами. Побічна діяПри застосуванні зрідка виникає реакція підвищеної чутливості. При тривалому застосуванні високих доз препарату можливе виникнення гіперурикозурії. Можуть з'явитися симптоми кишкової непрохідності, стриктури тонкої кишки.[4]. Можливі алергічні реакції негайного типу (при муковісцидозі, особливо у дітей)[5]. Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці, при температурі нижче 25 ° C[6], недоступно для дітей. Панкреатин в Україні
Панкреатин в Україні у теперішній час (2010-20-ті роки) виробляють з підшлункової залози свиней. У них ферменти найбільше подібні до людських. Міністерство охорони здоров'я України (станом на 2010 рік) мало у формулярі для лікарів 20 препаратів, які містять виключно панкреатин, у тому числі 6 — вітчизняного виробництва. Найвідомішими з них є «Мезим» «Ензибене», «Креон» і власне «Панкреатин»[7]. Виробники «Панкреатину» в Україні: ТОВ «Здоров'я» (Харків), ВАТ «Вітаміни», ВАТ «Технолог» (обидва — Умань)[8], ТОВ «Тернофарм»[9] (Тернопіль). Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
