|
Оффа (король Мерсії)
Оффа був сином Тінгфріта й нащадком Еови. Він прийшов до влади після періоду громадянської війни, яка почалася з убивства Ательбальда, і йому довелося подолати іншого претендента на трон Беорнреда. У перші роки свого правління він, мабуть, підкорив собі інші народи Мідлендсу й набрався сили. До 771 року він встановив контроль над Сассексом, хоча його авторитет не був абсолютним. У 780-их він домігся домінування Мерсії над більшою частиною півдня Англії, уклавши союз зі своїм зятем Беортріком із Вессексу. Потім він захопив верховну владу в Східній Англії, а 794 року звелів відрубати голову її королю Етельберту II, мабуть, за бунт. Оффа був християнином, але посварився з церквою, особливо з архієпископом Кентерберійським Дженбертом. Йому вдалося переконати Папу Римського Адріана I розділити архідієцезію Кентерберійську на дві, створивши архідієцезію Лічфілду. Зменшення влади Кентербері можливо відповідало бажанню Оффи, щоб його сина, Егфріта, висвятив на короля архієпископ, бо, можливо, Дженберт відмовлявся це зробити. Освячення відбулося 787 року.  Монети, що збереглися з часів правління Оффи, мають його зображення, художня якість яких перевищує якість тогочасних франкських монет. На деяких зображена його дружина Сінетрит. Вона була єдиною англосаксонською королевою, портрет якої карбували на монетах. Збереглося тільки три золоті монети із зображенням Оффи. Одна з них є копією Аббасидського динару 774 року й містить з одного боку арабський текст, а з іншого надпис «Offa Rex» (укр. Король Оффа). На монетному дворі Архієпископа Кентерберійського, де карбувалася ця монета, арабську в'язь вважали, мабуть, простою прикрасою і не здогадувалися, що напис, нанесений на монету арабськими письменами, проголошував ісламський символ віри: «Немає Бога крім Аллаха, і Мухаммед — пророк його».[3] Продовження гравіювання по краю монети говорить: «Мухаммед посланник Аллаха, який відправив його (Мухаммеда) з вірною настановою і релігією істини, щоб звеличити її над усіма іншими релігіями».[4] Історики часто розглядають Оффу як наймогутнішого англосаксонського короля до Альфреда Великого. Він ніколи не мав влади в Нортумбрії, хоча 792 року віддав свою доньку Елффлед в дружини нортурмбрійському королю Етельреду I. Раніше серед істориків вважалося, що правління Оффи було кроком до об'єднання Англії, але тепер ця думка втратила популярність. За словами сучасного історика: «Оффа мав жагу до влади, але не мав бачення англійської єдності, він залишив після себе репутацію, але не спадок»[5]. Оффа помер 796 року, й після нього Мерсією упродовж 5 місяців правив його син Егфріт, аж доки королем не став Коенфульф. Оффі приписують спорудження валу Оффи — оборонного укріплення між Мерсією та Уельсом. Виноски
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
