| Роки правління
|
Ім'я
|
Примітки
|
| 527 або 515 — ?
|
Ікел
|
Син Еомера, останнього короля Англів в Ангельні. Очолив похід англів через Північне море до Британії.
|
| ?
|
Кнебба
|
Син Ікела
|
| ?
|
Кіневальд
|
Син Кнебби
|
| 585 — 593
|
Креода
|
Син Кіневальда. Можливо був засновником фортеці в Тамворті — твердині королів Мерсії.
|
| 593 — 606
|
Пібба
|
Син Креоди. Поширив владу Мерсії на землі Західного Мідлендсу.
|
| 606 — 626
|
Кіорл
|
Походження невідоме. Можливо узурпував владу або ж був одним із віддалених родичів попередніх королів.
|
| 626 — 655
|
Пенда
|
Син Пібби. Перетворив Мерсію на найбільш впливове англосаксонське королівство. Останній язичницький король Мерсії. Поліг у битві з Освіу — королем Берніції, а згодом і Нортумбрії.
|
| 635 — 642
|
Еова
|
Син Пібби. Співправитель Пенди. Загинув у битві.
|
| 655 — 656
|
Педа
|
Син Пенди. Співправитель в Пд.-Сх. Мідлендсі. Вбитий.
|
| 656 — 658
|
Освіу
|
На короткий час захопив владу в Мерсії після смерті Пенди. Одночасно займав королівський престол в Нортумбрії (655-670).
|
| 658 — 675
|
Вульфгер
|
Син Пенди, перший християнський король Мерсії. Відновив мерсійське домінування в Англії.
|
| 675 — 704
|
Етельред І
|
Син Пенди. Зрікся престолу та доживав свої дні у монастирі біля містечка Бардні (сучасне графство Лінкольншир).
|
| 704 — 709
|
Кенред
|
Син Вульфгера. Зрікся престолу та поселився в Римі.
|
| 709 — 716
|
Кеолред
|
Син Етельреда І. Можливо був отруєний.
|
| 716
|
Кеолвальд
|
Вважається сином Етельреда І (його існування є сумнівним).
|
| 716 — 757
|
Етельбальд
|
Внук Еови. Проголосив себе королем Британії у 736 році. Вбитий своїми ж охоронцями.
|
| 757
|
Беорнред
|
Походження невідоме. Усунутий Оффою. Ймовірно спалений на вогнищі у 769 році в Нортумбрії.
|
| 757 — 796
|
Оффа
|
Праправнук Еови. Найвеличніший та наймогутніший серед усіх мерсійських королів. У 774 році проголосив себе Королем усіх англійців. Залишив після себе т.зв. вал Оффи на межі між Англією та Уельсом та почав карбувати срібний пенні.
|
| 796
|
Екгфріт
|
Син та співправитель Оффи. Раптово помер через декілька місяців після свого батька.
|
| 796 — 821
|
Кенвульф
|
Належав до сьомого покоління нащадків Пібби, ймовірно через сестру Пенди. Прийняв титул "імператора".
|
| 821
|
Кінегельм
|
Син Кенвульфа. Співправитель. Ймовірно убитий, пізніше канонізований (Святий Кенельм).
|
| 821 — 823
|
Кьолвульф І
|
Брат Кенвульфа. Скинутий з престолу Беорнвульфом.
|
| 823 — 825
|
Беорнвульф
|
Гіпотетичний родич Беорнреда. Загинув у битві з військами Східної Англії.
|
| 825 — 827
|
Лудека
|
Походження невідоме. Загинув у битві у Східній Англії, де намагався придушити повстання.
|
| 827 — 839
|
Віглаф
|
Походження невідоме. У 829 році усунутий від влади Егбертом, королем Вессексу, однак через рік повернув собі трон. При ньому Мерсія зберігала свою незалежність, однак перестала домінувати серед інших англосаксонських королівств.
|
| 829 — 830
|
Егберт
|
На короткий час захопив владу в Мерсії. Також був королем Вессексу (802-839).
|
| 839 — 840
|
Вігмунд
|
Син Віглафа та зять Кьолвульфа І.
|
| 840
|
Вігстан
|
Син Вігмунда. Зрікся престолу та пізніше вбитий Беортвульфом. Канонізований (Святий Вістан).
|
| 840
|
Ельфледа
|
Донька Кьолвульфа І, дружина Вігмунда та мати Вігстана; призначена останнім як регент.
|
| 840 — 852
|
Беортвульф
|
Можливо двоюрідний брат Вігстана. Узурпував королівську владу та примусив Ельфледу вийти заміж за свого сина Беорфріта.
|
| 852 — 874
|
Бургред
|
Ймовірно родич Беортвульфа. У зв'язку із загрозою данського вторгнення утік до Риму.
|
| 874 — 879
|
Кьолвульф II
|
Можливо син або внук Вігмунда та Ельфледи. Правив у західній Мерсії під верховною владою данців.
|
| 879 — 884
|
Етельред II
|
Визнав верховенство Альфреда І Великого, короля Вессекса. В історичних джерелах згадується радше як "елдормен", аніж "король", тобто вищий представник короля Вессекса у Мерсії.
|
| Під верховною владою Вессекса
|
| 884 — 911
|
Етельред II
|
як елдормен, намісник Альфреда І Великого.
|
| 911 — 918
|
Етельфледа
|
Дружина Етельреда ІІ, донька Альфреда Вессекського та племінниця Бургред. Відвоювала східну частину Мерсії.
|
| 918 — 919
|
Ельфвіна
|
Донька Етельреда ІІ та Етельфледи. Усунута від влади її дядьком, Едвардом Старшим, який остаточно приєднав Мерсію до Вессекса, таким чином створивши Королівство Англія.
|
| Титульні королі Мерсії
|
| 924
|
Етельстан
|
Син Едварда Старшого та племінник Етельфледи. Отримав титул короля Мерсії по смерті батька (липень 924 року), а через 16 днів потому — і титул короля Вессекса.
|
| 957 — 959
|
Едгар Мирний
|
Племінник Етельстана. Захопив владу в Мерсії та Нортумбрії (травень 957 р.), а в жовтні 959 року успадкував трон возз'єднаної Англії.
|
| Елдормени та ерли Мерсії
|
| 957 — 983
|
Ельфгер[en]
|
Призначений елдорменом у 957 році Едгаром Мирним, коли об'єднане англійське королівство тимчасово розпалося.
|
| 983 — 985
|
Ельфрік Кілд[en]
|
Швагро Ельфгера. Зміщений з престолу Етельредом Нерозумним у 985 році. У 1016-му загинув у битві з данами.
|
| ? — 1004
|
Вульфрік Спот[en]
|
Ймовірно отримав титул елдормена Мерсії після вигнання Ельфріка Кілда.
|
| 1007 — 1017
|
Едрік Стреона
|
Призначений Етельредом Нерозумним; сумнозвісний ренегат, що перейшов на сторону данів. Пізніше вбитий Канутом Великим також за зраду.
|
| 1017 — 1023/32
|
Леофвайн
|
Ймовірно призначений Канутом Великим як елдормен Мерсії. Також був елдорменом у Гвікке.
|
| 1023/32 — 1057
|
Леофрік
|
Син Леофвайна, ерл Мерсії. Призначений Канутом Великим. Увійшов в історію головним чином завдяки своїй дружині Годіфу (Леді Ґодіва).
|
| 1057 — 1062
|
Ельфґар
|
Син Леофріка. Спочатку був ерлом Східної Англії, доки не успадкував титул батька в Мерсії.
|
| 1062 — 1071
|
Едвін
|
Син Ельфгара. Спочатку підкорився владі Вільгельма Завойовника, та згодом підняв повстання, однак був зраджений і вбитий своїми ж людьми. Після смерті Едвіна Мерсія розпалася на дрібніші графства.
|
