Откомбське абатство

Откомбське абатство
Дата створення / заснування	12 століття
Чернечий орден	цистерціанці, бенедиктинці, Community of the Chemin Neuf^d і цистерціанці
Засновник	Гумберт III (граф Савойський), Amadeus of Lausanne^d і Карл Фелікс
Країна	Франція[1]
Адміністративна одиниця	Сен-П'єрр-де-Кюртій[1]
Дієцезія	Roman Catholic Archdiocese of Chambéry, Maurienne et Tarentaise^d
Присвячено	Діва Марія
Архітектор	Ernesto Melano^d
Архітектурний стиль	Cistercian architecture^d і Troubadour style^d
Статус спадщини	пам'ятка історії класифікована^d[1] і світова спадщина ЮНЕСКО
Головний монастир	Клервоське абатство, Santuario della Consolata^d, Sénanque Abbey^d і Solesmes Abbey^d
Категорія людей, що тут поховані	^d
Офіційний сайт​(фр.)
Откомбське абатство у Вікісховищі

45°45′10″ пн. ш. 5°50′17″ сх. д.

Вид на абатство з боку озера

Вигляд з протилежного боку

Откомбське абатство (фр. Abbaye d'Hautecombe, італ. Abbazia di Altacomba, лат. Altæcombæum) — колишній цистерціанський монастир у Савої, на західному березі Лак-дю-Бурже, найбільшого озера Франції. Протягом століть служив усипальницею савойських монархів і членів їхніх сімей, проте в роки Французької революції зазнав наруги та розграбування. Відновлення абатства в XIX столітті стало першим великим проєктом італійської неоготики.

Історія

Абатство Альтакумба (італ. Altacumba, перекладається як «високогірна долина») заснували в 1101 р. вихідці з абатства Оль^[en], що біля берегів Женевського озера в нинішній Швейцарії. У 1125 р. монастир було переведено на землі, даровані йому графом Амадеєм III Савойським. У 1135 р. ченці заснували дочірній монастир у Лаціо — абатство Фоссанова за 100 км від Риму; там помер Фома Аквінський.

У середньовіччі абатство процвітало завдяки заступництву Савойського дому. Більшість будівель витримано у готичному стилі. У другій половині XVIII століття було проведено реконструкцію монастирських будов. З початком Революційних воєн абатство було (1792 р.) секуляризовано французькою владою і продано приватним особам, які налагодили тут виробництво фаянсу.

У 1824 році сардинський монарх Карл Фелікс наказав викупити абатство і відновити його в середньовічному дусі. Для поховання Карла Фелікса та його дружини було влаштовано особливу каплицю, щедро прикрашену скульптурою та живописом. Братія відновленого абатства була запрошена із Сенанку. У 1860 році територія Савої, включаючи абатство, вибула зі складу земель Савойського дому та перейшла під юрисдикцію Франції.

Бенедиктинці, що населяли приозерний монастир з 1922 року, в 1992 році переїхали в гори через наплив туристів. Їхнє місце посіли представники однієї з екуменічних течій у католицтві («товариство Нового шляху»). У 1983 році в абатстві відбувся похорон останнього італійського короля Умберто II.

Галерея

• Надгробки членів Савойського дому
• 
  Агнеса Савойська
• 
  Беатрис Савойська
• 
  Клеменція, дружина Генріха Лева
• 
  Умберто II, останній король Італії

Примітки

1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
   d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830

Література

• Alberich Martin Altermatt: Hautecombe. In: Walter Kasper (Hrsg.): Lexikon für Theologie und Kirche. 3. Auflage. Band 4. Herder, Freiburg im Breisgau 1995, Sp. 1220. (нім.)

Посилання

• «Hautecombe» in Cistopedia — Encyclopaedia Cisterciensis