Осівці (Чортківський район)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Осівці.

село Осівці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070240018206
Облікова картка	Осівці
Основні дані
Засноване	1453 року
Населення	1018 осіб
Площа	2,497 км²
Густота населення	407,69 осіб/км²
Поштовий індекс	48412
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°9′28″ пн. ш. 25°21′34″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	315 м
Водойми	р. Стрипа
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Орищій Галина Михайлівна
Карта
Осівці
Осівці
Мапа
Осівці у Вікісховищі

Статуя Божої Матері

Автобусна зупинка

Річка Стрипа біля села

Осівці́ — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області.

Адміністративний центр колишньої сільради. Розташоване на лівому березі р. Стрипа. Населення — 1018 осіб (2001).

Історія

Осівці на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Осівці на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Згадується 29 лютого 1440 року в книгах галицького суду[1].

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Хліборобський Вишкіл Молоді» та інші товариства, кооператива.

10-12 жовтня 1930 було «зпацифіковано» кооперативу в селі.[2]

1942 року внаслідок пожежі згоріла половина сільських будівель.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[4].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[5].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610172, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 673 виборці, явка 68,80%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 25,32%, за «Європейську Солідарність» — 15,15%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 12,77%.[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 48,92%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 17,53%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 11,47%[7].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1120 осіб, з яких 516 чоловіків та 604 жінки[8].

Згідно з переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1017 осіб[9]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[10].

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа 1 — 3 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, аптека, 4 продовольчі магазини, та 1 — промислових товарів, на стадії будівництва знаходиться тваринницька ферма агрофірми «Бучачагрохлібпром».

Пам'ятки

• Церква Святителя Миколая Чудотворця (1927, мурована, ПЦУ),
• церква святого Миколая (1991, перебудована з костелу, УГКЦ),
• 4 каплички.

Споруджено:

• пам'ятник на могилі^[d] уродженця Казані лейтенанта РА В. Ковалевича (1959) — розташований на березі річки Стрипа, де загинув під час бою з нацистами за оволодіння мостом. Пам'ятник — пірамідальний обеліск, угорі якого барельєфне зображення зірки. На обеліску фотографія і напис[11]
• пам'ятник воїнам-односельцям^[d], полеглим у німецько-радянській війні (1967 р.)
• 4 пам'ятні хрести (для охорони села від стихійних лих, 2 — на честь полеглих вояків УПА),
• насипана символічна могила УСС (1992 р.)
• у 2010 році освячено статую Зарваницької Матері Божої.

Відомі люди

Народилися

• Емілія Амвросіївна Стернюк (при народженні Крушельницька) — українська фольклористка, донька отця, сестра Антіна, Соломії, Ганни Крушельницьких
• Косович Іван-Олександр Петрович — священник УГКЦ, капелан УГА.
• архітектор Богдан Смертюк
• поет, культуролог Богдан Чепурко
• публіцист, редактор, громадський діяч Петро Рогатинський
• польський вчитель Юліан Зубчевський^[pl] (1855–1924);

У селі служив парохом о. Амвросій Крушельницький.

Примітки

1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.80, № 792 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
2. Степан Шипилявий. Національно-економічне відродження Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 297.
3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
6. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
7. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
8. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
10. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
11. Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили.- Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. стор. 18

Література

• Гойда С., Мельничук Б., Уніят В., Чепурко Б. Осівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 629—630. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Жирівська С., Мельничук Б. Осівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 689–690. — ISBN 966-528-199-2.
• Осівці [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 608.
• Осівці [Текст] / П. Рогатинський // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 608-613.
• Ossowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 658. (пол.) — S. 658. (пол.)

Посилання

• «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]