Озеряни (Бучацька міська громада)

село Озеряни
Герб Озерян
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070230039338
Облікова картка	Озеряни
Основні дані
Населення	1 055
Територія	2.750 км²
Густота населення	383.64 осіб/км²
Поштовий індекс	48422
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°5′4″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д.
Водойми	річка Бариш, струмок Керничі
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Сільський голова	Тронт Василь Володимирович
Карта
Озеряни
Озеряни
Мапа
Озеряни у Вікісховищі

Церква Святого Архістратига Михаїла (1913)

Церква Святого Архістратига Михаїла (2002)

Озеря́ни — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на заході району.

Було центром Озерянської сільської ради. До Озерян приєднано хутори Зади, Корчівка й Окопи.

Село лежить на берегах річки Бариш, за 8 км від центру громади Бучача та 7 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення становить 1068 осіб (станом на 2003 рік).

Географія

На південно-західній околиці струмок Керничі впадає у річку Бариш.

Історія

Озеряни на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пшеворської культури.

Перша писемна згадка — 1669 p. Український вчитель Костянтин Кушніренко переїхав до села у 1894 році (прибув через незгоду із священиком у селі Ляцькому).

Діяли «Просвіта», «Луг» та інші українські товариства, кооператива.

У 1884—1944 рр. існувала залізнична станція Озеряни, яка знаходилась на лінії Станиславів — Нижнів — Монастириська — Бучач — Гусятин — Ярмолинці.[1]

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[2].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1052	99.72%
румунська	2	0.19%
російська	1	0.09%
Усього	1055	100%

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610170, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

• зареєстровано 763 виборці, явка 46,53%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 37,50%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 13,35%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 10,80%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 31,99%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 22,19%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 10,95%[6].

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа 1-3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

Пам'ятки

Є дві церкви святого архістратига Михаїла (1913 та 2002), капличка, «фіґура» Матері Божої (2004). Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985, скульптор П. Зайцев), на могилі козака 3-го Кінного полку Армії УНР Сергія Кравченка (2013). Споруджений пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1987), встановлені пам'ятні хрести на честь скасування панщини і на згадку про існування хутора Корчівка, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).

Могила козака Армії УНР

У селі похований козак 3-го Кінного полку Армії УНР Сергій Кравченко. Цей воїн походить з села Бабчинці Подільської губернії. Під час військової кампанії 1920 року Кравченко, у числі інших бійців 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, опинився на Галичині, де брав участь в оборонних боях. Сергій кохав озерянську дівчину, і в бою за Озеряни прагнув першим вдарити на більшовиків. Зарубав п'ятьох червоноармійців, однак шостий рушничним пострілом забив козака. Смерть бійця бачив командир 3-ї Залізної дивізії генерал-хорунжий Олександр Удовиченко — він і написав спогад про побратима. Завдяки цій публікації Благодійний фонд «Героїка» розшукав точне місце поховання.

Старий кам'яний хрест, очевидно встановлений ветеранами УГА у міжвоєнний період, був знищений. Комуністи у 1956 році демонтували цвинтарну капличку у якій відспівували Кравченка, а разом з тим металевим тросом вирвали хреста з могили, яка знаходилась поруч. Проте, старожили запам'ятали місце поховання, адже прізвище на хресті було наддніпрянське, непритаманне для Озерян. Точне місце погребіння віднайшов місцевий краєзнавець Гнат Рудий.

Новий пам'ятник було встановлено зусиллями Благодійного фонду «Героїка». Нащадків козака так і не вдалось відшукати у його рідному селі Бабчинці Чернівецького району Вінницької області. Рід Кравченків зник в час голодоморів та політичних репресій 1930-х років.[7]

Відомі люди

Народився, працював отець Крушельницький Амвросій Васильович — український греко-католицький священик, громадський діяч, хоровий диригент; батько Соломії, Ганни, Антона, Е. Крушельницьких.[8][9]

Бібліографія

Ігнатій Рудий у 2001 році видав книгу про населений пункт.

Примітки

1. Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken… — Wien : Steyrermühl, ca 1895. — S. 77. (нім.)
2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
3. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
5. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
6. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
7. На могилі козака Кравченка встановили петлюрівського хреста
8. Дем'янова І. Крушельницький Амвросій Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 254. — ISBN 966-528-199-2.
9. Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль: Тернограф, 2012. — С. 245. ISBN 978-966-457-087-6

Джерела

• Мельничук Б., Семанишин В. Озеряни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 659. — ISBN 966-528-199-2.
• Семанишин В., Уніят В. Озеряни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 629—630. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Jezierzany (4), wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 572. (пол.) — S. 572. (пол.)

Посилання

• «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»