Був чоловіком ученим, досвідченим і працьовитим («vir sanctitate, eruditione et prudentia commendatissimus»). Пильно дбав про дисципліну і чернече життя по василіянських монастирях. Організував і провів урочисту коронацію Почаївської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці (8 вересня 1773 р.), а в часі святкувань виголосив промову латинською мовою. За панування Марії Терезії і Йосифа ІІ старався вберегти від скасування василіянські монастирі у Галичині. За його старанням постав новий василіянський монастир у Дрогобичі (1774—1775 рр.). По ньому залишилася велика рукописна і друкована спадщина: циркулярні листи, меморіали, розпорядження, акти, пов'язані із його урядуванням як протоігумена («Acta Religiosissimi Patris Don O.B. (1772—1776)»)[2].
Генеалогія роду Братковських і, зокрема, архимандрита Онуфрія зберігається в Центральному Державному Історичному Архіві України у Львові (ЦДІАУЛ), Ф. 13, Оп. 3, Спр. 27, арк. 47[3].