29 вересня 1544 року старостою черкаським і канівським став Оникій Горностай. Але було судове рішення короля Сигізмунда І Старого від 6 травня 1546 р. з приводу позову міщан на старосту Оникія Горностая[6]. Не минуло й двох років, як черкаські бояри, слуги й міщани примушені були скаржитися королеві на пана Оникія Горностая за те, що він «не виконує попередніх уставних грамот та королівських листів». Вислухавши скаргу, король Сигізмунд I Старий послав цьому старості листа:
«абы въ бояръ, слугь и мѣщанъ черкаскихъ надъ уставу ихъ: ничого большъ не вымагалъ».
Суперечки із черкасцями примусили Оникія Горностая 1547 р. «добровольно» покинути Черкаси[7][8][9].
6 вересня 1547 р. король прийняв від Оникія Горностая Черкаси і Канів, і дав йому у «держанье» Гомельський замок, де старостував до того часу пан Ян Хрщонович[10][11].
Я, Аникій Горностай, «при тых всех угодьях с урочища Быстрица аж до Ердани, Игумена Алексея и всю братию заставил»[a].
26 жовтня 1565 р. було відправлено офіційного листа від панамаршалкадворного Василія Фурса з метою «збирання сейму» й участі (серед інших запрошених) пана Оникія Горностая у Трабському сеймі 1565 р. та Віленському сеймі 1565—1566 рр.[13].
Особисте життя
Його батько — Остафій Горностай, матір — Марія Семенівна Скіпорівна. Згідно ревізії житомирського замку у 1545 р. брати Іван та Оникій Горностаї були власниками Тулині, Соснова в Житомирському повіті. Оникій тримав дубицьке й конявське староства. Відповідно актів у 1555 р. передав будинок у м. Вільно, що отримав у посаг від своєї дружини Анастасії Григорівни Громико, своєму зятевікнязю Івану Крошинському, котрий був одружений з його дочкою Богданною. У 1558 р. після смерті свого брата Івана Остафієвича Горностая зайняв його земельні володіння в Київському повіті (через що мав судові позови від племінниківІвана та Гаврила у 1565–1566 рр.). У 1528 р. Оникій Горностай виставив лише 4 вершники для оборони земської. Мешкав Оникій переважно у маєтку Дудаковичі в Оршанському повіті.
До своїх київських володінь він рідко навідувався. За ревізієюовруцького замку1545 р. Оникій володів двором у замку, за яким були записані 2 підданих. Тестаментом від 1562 р. він заповів своєму синові Фридерику (Фредеріку, Фрідріхові) Горностаю половину сіл Рохтичі й Дитятки. Друга ж їх половина відійшла до синів його померлого брата Івана Горностая[4][14].
Перша його дружина була Анастасія Григорівна Громико (донька Григорія Ісайовича Громико). Від другої дружини Богдани Богданівни Хрептович (доньки Богдана Хрептовича) він отримав посаг: частку маєтку Гори та Дудаковичі в Оршанському повіті (від його тещі Овдотьї, княжниродуДруцькі-Горські). З другого шлюбу він мав одного сина Фридерика (Фредеріка, Фрідріха) Горностая, котрий не лишив по собі нащадків, і тому маєтки перейшли до стрийковихбратів.
↑стар. 212 (№ 21, 33, 43-44, 50, 53, 151), кніга 28, «Метрыка Вялікага Княства Літоўскага» (1522—1552 гг.), падрыхт. В. Мянжынскі, У. Свяжынскі, Калекцыя «Помнікі» (Том I), г. Менск, 2000 г. ISBN 985-6374-10-3(біл.)
↑«Архив Юго-Западной России», ч. 7, т. 1, с. 372 (рос.)