uk %D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B9 %D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE %D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Гаврило Горностай
Гаврило Горностай
Народився	1515
Помер	1587
Підданство	ВКЛ; Річ Посполита
Національність	русин
Діяльність	посадова особа
Учасник	Лівонська війна
Титул	шляхтич
Посада	воєвода мінський; воєвода берестейський
Конфесія	кальвініст
Рід	Горностаї
Батько	Іван Горностай
Мати	Q111906852?
У шлюбі з	Q64976909?
Діти	Син Єронім
	Герб;
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горностай.

Гаврило Горностай (пол. Gabriel Hornostaj) (*1515 р. — †1587 р.) — державний діяч Великого князівства Литовського, Речі Посполитої з роду Горностаїв. Єдиний син Івана Горностая.

Життєпис

Старший син новогрудського воєводи Івана Остафійовича Горностая і Ганни Василівни Солом’ярецької. З роду Горностаїв герба Гіпокентавр. Русин, хрещений в православну віру, проте незабаром перейшов в кальвінізм^[2]. Заклав збори в Горностайполі і Козаровичах Київського воєводства. Володів маєтками Копили, Щитники і Балатково в Берестейском повіті, Поцеш у Вількомірському повіті, частково маєтками Острошиці, Толочин, Басея.

У 1558 році після смерті батька Гаврило став опікуном братів Івана та Остафія, а також усіх володінь, розкиданих по різних повітах. У 1566 році підписував свідчення про боргові зобов'язання на майно Канарського.

У 1567 р. через суд повернув маєтності на Підляшші, втрачені після смерті брата Єрмогена. Тоді ж викупив із застави двори у Брестському повіті. 23 жовтня 1567 р. був під час перепису війська Великого князівства Литовського як воєвода Мінський^[6]

Після смерті брата Івана у 1569 році до нього перейшли маєтності Порозово та Гущинці, а також землі двоюрідного брата Фрідріха після його смерті у 1576 році. На той час в руках Гаврила Івановича Горностая зосередилась уся земельна власність роду.

Він виставляв до війська Великого князівства Литовського в 1567 році 49 коней під час Лівонської війни. У 1569 році підписав Люблінську унію.^[7] У 1573 році підписав декрет, який підтверджує обрання Генріха III королем Речі Посполитої.^[8] У 1579 р. брав участь в облозі Полоцька.