2017 року на конференції з екстремально точних вимірювань променевих швидкостей у Пенсільванії Матіас Діас (Matías Díaz) з університету Чилі вказав на наявність у 40 Ерідана A сигналу з періодом близько 42,37 доби, який може викликати вплив планети масою 8 мас Землі з великою піввіссю орбіти 0,21 а. о. Не виключено, що періодичні коливання пов'язані з зоряною активністю помаранчевого карлика, період обертання якого навколо осі оцінюють у 38 діб, що досить близько до спостережуваного періоду коливань.[8]
Планета обертається навколо материнської зорі за 42,38 ± 0,01 доби, ексцентриситет орбіти — 0,04 +0,05/−0,03.[10]
40 Ерідана BC
Пара 40 Ерідана BC обертається навколо головної зорі системи 40 Ерідана А за 8 тис. років на відстані 400 а. о.
40 Ерідана B
40 Ерідана B — білий карлик, що визначено 1910 року. Це третій відкритий білий карлик після Сіріуса B та Проціона B та перший білий карлик, виявлений у потрійній зоряній системі. Зоряна величина +9,52m. Хоча температура його поверхні досягає 17 000 °C, світність виявилася дуже слабкою, оскільки діаметр зорі менший, ніж у Землі (0,0136 ± 0,00024 радіуса Сонця). Маса білого карлика — 0,501 ± 0,011 маси Сонця. Масу та радіус 40 Ерідана B вчені перевизначили після вимірювання відстані до неї за допомогою супутника Гіппаркос.[11]
40 Ерідана C
40 Ерідана C — червоний карликспектрального класу M4,5 Ve масою 0,2 маси Сонця та радіусом 0,31 радіуса Сонця. Належить до класу зір, що спалахують, і має позначення DY Ерідана. Період обертання 40 Ерідана C навколо білого карлика становить 252,1 року, велика піввісь орбіти — близько 35 а. о., нахил (i) — 108,9 °, ексцентриситет (e) — 0,41.
Планетна система
2018 року виявлено планету з мінімальною масою 8,47 ± 0,47 маси Землі, що обертається навколо помаранчевого карлика 40 Ерідана A.[12] Планета має період обертання 42 доби і розташована значною мірою за внутрішньою межею зони, придатної для життя, отримуючи в 9 разів більше зоряного потоку, ніж Земля.[13] Диск помаранчевої зорі 40 Ерідана A на небі планети 40 Ерідана A b[ru] приблизно втричі більший, ніж диск Сонця на небі Землі. Білий карлик 40 Ерідана В і червоний карлик 40 Ерідана С на небі суперземлі 40 Ерідана A b видно як дві дуже яскраві зорі: білу (−7,6m) і червону (−6m).
У Всесвіті «Зоряного шляху» система 40 Ерідана A є передбачуваним місцем розташування планети Вулкан, домівки раси вулканців. Хоча в жодному з телевізійних серіалів або кінофільмів місце розташування Вулкану не названо, і книга «Star Trek: Star Charts»[14] і Джин Родденберрі[15] вказують на цю систему. Крім того, заява командера Такера у серіалі «Зоряний шлях: Ентерпрайз», що Вулкан розташований за 16 св. р. від Землі, підтверджує цю точку зору, оскільки відстань від Сонця до 40 Ерідана A становить 16,45 св. р.
У романі Володимира Савченка «За перевалом» розповідається, що П'ята зоряна експедиція виявила астероїдний пояс із антиречовини в системі білого карлика потрійної зорі омега Ерідана. Напевно, мається на увазі 40 Ерідана B.
В останніх главах роману І. А. Єфремова «Туманність Андромеди» йдеться про підготовку й відправлення тридцять восьмої зоряної експедиції землян, спочатку планованої в систему Омікрон2 Ерідана для вивчення білого карлика. Дослідження останнього наші нащадки вважають настільки важливим, що від спрямування зорельота в цю систему не відмовляються навіть після появи більш значущих цілей — початку освоєння двох придатних для проживання планет, які обертаються навколо Ахернара (α Ерідана), і дослідження чужого зорельота, знайденого недалеко від Сонячної системи.
В оповіданні Пола Мак-Оулі «Щури» (Rats of the System) дія відбувається в 40 Ерідана. В оповіданні використовується кратність системи, апарат штучного інтелекту займається астроінженерією: веде роботи, щоб змінити орбіту червоного карлика і зіштовхнути його з білим карликом[джерело?].
У романі Вільяма Кіта[en] «Чорна речовина» (цикл «Зоряний авіаносець») в системі 40 Ерідана А існує землеподібна планета під назвою Вулкан. Це рідкість у космосі, оскільки життя на поверхні Вулкана базується на тих самих амінокислотах, що й життя на Землі.
У романі Енді Вейра«Проєкт „Радуйся, Маріє“» з планети в системі 40 Ерідана відправлено експедицію до зорі Тау Кита. Біля цілі єдиний вцілілий член цієї експедиції зустрічає єдиного вцілілого члена експедиції людства з Землі. Вони знаходять спільну мову і разом вирішують проблему згасання зір у своїх материнських системах. Цікаве перехрещення культурних відсилань: обрана автором система у всесвіті «Зоряного шляху» — батьківщина планети Вулкан, в римській міфології Вулкан — бог вогню, покровитель ремесел і металургії, а планета в системі 40 Ерідана в романі має високі атмосферний тиск, температуру і гравітацію і її мешканці за багато в чому схожим із земним рівнем наукових знань мають значно розвиненіші знання в матеріалознавстві і технологіях створення та обробки матеріалів
↑Catalogue of Double Stars.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання), William Herschel, Philosophical Transactions of the Royal Society of London75 (1785), pp. 40—126
↑van den Bos, W. H. «The orbit and the masses of 40 Eridani BC» // Bulletin of the Astronomical Institutes of the Netherlands, Vol. 3, p.128. 07/1926
↑Cayrel de Strobel, G.; Hauck, B.; Francois, P.; Thevenin, F.; Friel, E.; Mermilliod, M.; Borde, S. A catalogue of Fe/H determinations - 1991 edition // Astronomy and Astrophysics. — EDP Sciences, 1992. — Vol. 95 (8 February). — P. 273—336. — Bibcode:1992A&AS...95..273C.—metallicity for component A
↑Sallie Baliunas, Robert Donahue, George Nassiopoulos, Gene Roddenberry.Letter // Sky & Telescope. — . — С. 5. Архівовано з джерела 29 серпня 2009.(Перевірено 4 травня 2009)
