Олімпійська (станція метро)

50°25′55″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.43194° пн. ш. 30.51639° сх. д. / 50.43194; 30.51639

Олімпійська
Оболонсько-Теремківська лінія
Загальні дані
Типпілонна трисклепінна
Проєктна назваЦентральний стадіон
Стара назваРеспубліканський стадіон
Платформи
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Довжина100,0 м
Будівництво
Дата відкриття19 грудня 1981 року
Архітектор(и)Т. О. Целіковська, А. С. Крушинський
Скульптор(и)О. П. Міловзоров[1]
Будівельник(и)Київметробуд
Транспорт
Район містаПечерський, Голосіївський
Виходи доЕскалатор вулиць Великої Васильківської, Фізкультури
Наземний транспортА 5, 20, 69
Тр 12, 40, 40к, 91Н
Мт (міські) 507, 539
Мт (міські) 825
Інше
Час відкриття05:35
Час закриття00:15
Код станції219
Map
Оболонсько-Теремківська лінія
ТЧ-2 «Оболонь»
ПК213+59 Героїв Дніпра
ПК201+98 Мінська
ПК190+08 Оболонь
ПК172+92 Почайна +зал
ПК158+03 Тараса Шевченка +M
ПК146+05 Контрактова площа +авт
ПК136+25 Поштова площа  +рв
ПК122+88 Майдан Незалежності +M
ССГ до Хрещатика
ССГ до Кловської
ПК112+75 Площа Українських Героїв +M
ПК105+85 Олімпійська
ПК89+90 Палац «Україна»
ПК81+70 Либідська
ПК69+29 Деміївська +авт
ПК58+49 Голосіївська
ПК43+66 Васильківська
ПК28+83 Виставковий центр
ПК19+58 Іподром +авт
ПК4+64 Теремки
ПК2+50 Автовокзал «Теремки»
ПК09+20 Вулиця Крейсера «Аврора»
ПК010+23 Одеська
ТЧ «Теремки»

«Олімпі́йська» — 23-тя станція Київського метрополітену, розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Площа Українських героїв» і «Палац „Україна“». Відкрита 19 грудня 1981 року під назвою «Республіканський стадіон». Сучасна назва — з 11 липня 2011 року[2][3], від розташованого неподалік НСК «Олімпійський».

Конструкція

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: пошерстний з'їзд з боку станції «Палац Україна».

Має три підземні зали — середній і два зали з посадковими платформами. Зали станції сполучені між собою низкою проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал за допомогою ескалаторного тунелю з тристрічковим одномаршевим ескалатором сполучений із підземним вестибюлем, який прямує до підземного переходу під Великою Васильківською вулицею. Наземний вестибюль відсутній. Виходи до НСК «Олімпійський» та готелю «Спорт» побудовані з урахуванням чіткого розмежування руху пасажирів зустрічних потоків.

Опис

Пілони надтонкі. Враховуючи великий пасажиропотік в період спортивних заходів — всі пройми відкриті. У торці центрального залу художня композиція у формі олімпійського вогню, облицьована смальтою червоного та синього кольорів різних відтінків. Пілони та стіни облицьовані сірим мармуром, що дає відчуття недостатнього освітлення. Згідно з проектом стіни повинні були бути білими, але білого мармуру не вистачило. За об'ємно-просторовим рішенням, формами архітектурних деталей та поєднанням кольорів опоряджувальних матеріалів створюється загальне враження гостроти і динамічності.

Деякий час після відкриття станції світильники у центральному залі і бра на посадкових платформах мали молочно-білі скляні плафони циліндричної форми, а на композиції у торці залу були відсутні олімпійські кільця[4].

Пасажиропотік

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 38,6 31,3 31,9 33,0 31,3 30,2 30,6 31,2 31,2

Зображення

Див. також

Примітки

  1. Чубенко Марина. На Крещатике поселили веселых кабанчиков: [«Сегодня» нашла мастеров, творения которых украсили столичную подземку.][недоступне посилання] // «Сегодня». — № 39 (2875). — 2008. — 19 февраля. — С. 10. (рос.)
  2. Рішення Київської міської ради № 191/5578 від 25 травня 2011 року «Про перейменування станції Київського метрополітену» [Архівовано 9 червня 2011 у Wayback Machine.] // «Хрещатик». — № 80 (3905). — 2011. — 3 червня.
  3. Про перейменування станції «Республіканський стадіон» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] [з 11 липня 2011 року станція «Республіканський стадіон» буде функціонувати з застосуванням нової назви станції — «Олімпійська»] // Офіційний вебсайт КП «Київський метрополітен». — 2011. — 7 липня.
  4. Кілессо С. К. Київ архітектурний. — Київ: Будівельник, 1987. — 160 с.[недоступне посилання]

Посилання