Станом на 1885 рік складалася з 22 поселень, 23 сільських громад. Населення — 11041 осіб (5448 чоловічої статі та 5593 — жіночої), 1459 дворових господарства[1].
Олександрівка — колишнє державне та власницьке містечко при урочищі Клонині за 30 верст від повітового міста, 2232 особи, 283 двори, 2 православні церкви, школа, постоялий двір, 2 постоялих будинки, 2 лавки, базари по п'ятницях. За версту — винокурний завод. За 12 верст — цегельний і винокурний завод із водяним млином. За 2 версти — залізнична станція Мена. За 6 верст — залізнична станція Низківка.
Буда — колишнє державне та власницьке село при річці Бреч, 610 осіб, 75 дворів, 2 постоялих будинки, лавка.
Верхолісся — колишнє державне та власницьке село при річці Мень, 764 особи, 101 двір, постоялий будинок.
Домашлин — колишнє державне та власницьке село, 1156 осіб, 185 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
Киселівка — колишнє державне та власницьке село при річці Мень, 3114 осіб, 445 дворів, православна церква, 3 постоялих будинки, 2 лавки.
Корюківка — колишнє власницьке село, 1390 осіб, 189 дворів, 3 постоялих будинки, 2 лавки, бурякоцукровий і рафінадний заводи.
Негодіївка (Андроник) — колишня державна слобода при річці Бречиця, 135 осіб, 14 дворів, православна церква.
1899 року у волості налічувалось 21 сільська громада, населення зросло до 17196 осіб (8635 чоловічої статі та 8561 — жіночої)[2].
_(1782).gif)