|
Білошицька Слобода
Білошицька Слобода́ — село в Україні, у Корюківській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 660 осіб.[1] До 2020 орган місцевого самоврядування — Білошицько-Слобідська сільська рада. Сільській раді було підпорядковане с. Майбутнє.[2] ГеографіяСело розташоване на річці Слот[1] за 35 км від районного центру і залізничної станції Корюківка на лінії Бахмач — Гомель.[2] Висота над рівнем моря — 155 м.[3] ТопонімікаЗ розповідей старожилів, село заснував втікач від панської неволі Білошицький чи Білошит, тому село і дістало назву Слобода, а в честь першожителя — Білошицького, на відміну від інших слобод, стало називатися Білошицькою Слободою. За «Слідством про маєтності Чернігівського полку 1729-30р»: поселення належало Троїцькому чернігівському монастирю. Про історію володіння сказано таке: Оное село Перелюбъ и дерени [Елинъ, Прибинки, слобода Бѣлошацка], по сказки тамошнихъ обывателей, никому ни на якій урядъ не надлежалы, а были зъ давнихъ лѣтъ всегда во владѣніи за гетманами, отъ Хмелницкого до Скоропадского, и плачивалы онимъ гетманомъ стацію. Когда же Скоропадскій сталъ гетманомъ, отдалъ тѣ маетности изъ своего владѣнія монастиру троецкому чернѣговскому, за которимъ и нынѣ во владѣніи" Що цікаво, населенням тут були не козаки, а стрільці, окремий стан, що займався полюванням. Серед прізвищ перших жителів (ревізія 1732 р.) — Бодаренко, Чорний, Горненок. ІсторіяЗасноване село у першій половині XVII ст.[2] У 1884 році побудована дерев'яна Вознесенська церква. У 1910—1911 рр. була побудована школа за рахунок ліберальних установ-земств, тому і школа називалась земською, приміщення якої проіснувало до 1943 року, спалено під час Другою світової війни німцями. У 1925 році Федченко Артем організував частину безземельних селян і оселився разом з ними на лісовій поляні за 6 км від села. Цей виселок в честь побудови життя по новому було названо Майбунє. Він став першим колгоспом у Корюківському районі. У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 5 жителів села, які загинули від голоду.[4] У Другій світовій війні на фронті та у партизанському русі брали участь 282 мешканці села, 192 з яких загинули.[2] 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Корюківської міської громади.[5] 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Корюківського району, село увійшло до складу новоутвореного Корюківського району[6].
ДемографіяЗа даними сайту Верховної Ради України у Білошицькій Слободі станом на початок 2012 року мешкає 660 жителів.[1]
Рідною мовою назвали[7]:
Пам'ятки
Відомі люди
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
