Пекарів

село Пекарів
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Корюківський район
Тер. громада Сосницька селищна громада
Код КАТОТТГ UA74020070270021850
Основні дані
Засноване 1600
Населення 416
Площа 1,61 км²
Густота населення 258,39 осіб/км²
Поштовий індекс 16150
Телефонний код +380 4655
Географічні дані
Географічні координати 51°28′29″ пн. ш. 32°37′15″ сх. д. / 51.47472° пн. ш. 32.62083° сх. д. / 51.47472; 32.62083
Середня висота
над рівнем моря 		120 м
Водойми річки: Десна, Сейм, Валки, озеро Лопинець
Місцева влада
Адреса ради 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15
Карта
Пекарів. Карта розташування: Україна
Пекарів
Пекарів
Пекарів. Карта розташування: Чернігівська область
Пекарів
Пекарів
Мапа
Мапа

Пе́карів — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 416 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Пекарівська сільська рада.

Географія

Біля села протікає річка Валки, права притока Сейму.

Історія

Засноване у першій половині XVII ст.

Поблизу села виявлено ряд поселень V—I тис. до н. е. (доба неоліту-раннього заліза).

Відомо село Пекарі королівської данини 1621 р. («д. Удич, Пекарево»). У 1635 р. 6 посполитих дворів належали Олександру Киселю[1]. На початку XVIII ст. — 38 дворів. У 1781 р. налічувалося 70 хат.

У 1787 р. у будинку з 9 покоїв жив статський радник Григорій Долинський (1722—1799), який мав 728 підданих у Кнутах, Куренях, Мильцях, Гольцях, хуторах на степу. Він очолив у 1767 р. автономний рух ніжинського і батуринського шляхетства. Маєток його сім'ї стоїть в селі і донині.

У 1810 р. — 110 хат, 203 ревізькі душі. У 1885 р. — 536 жителів у 98 дворах, церква, постоялка. За переписом 1897 р. — 124 двори, 707 жителів. У 1972 р. — 285 дворів і 770 жителів. 2014 р. — 283 жителі.

У селі у 1775 році була побудована Покровська дерев'яна церква.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Конятинську та Пекарівську сільраду Коропського району до складу Сосницького району[2].

Уродженцем села є російський радянський поет Григорій Петрович Котницький (1927 — ?)[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[5].

Голодомор

Село постраждало внаслідок геноциду 1932-33 років, проведено урядом СРСР на території України. Існують офіційно зареєстровані свідчення про смерть від терору голодом сільських дітей. Цінні дані про обставини злочину радянської влади залишили Петришин Михайло Павлович, 1924 р.н. та Петришина Софія Іванівна, 1935 р. н.:

Все ж першими у нашому селі вмерли мої сестри, спочатку Катя, а через тиждень, 12 липня, на Петра й Павла, і Галя. Попухли й померли. Їли ми кінський щавель, який рвали на лузі, сушили, товкли, пекли з нього млинці, борщ варили з липового листя, лободи і щавлю. Їли й макуху, лушпайки з картоплі смажили на сковороді…

Див. також

Примітки

  1. ↑ Чернігівщина. Енциклопедичний довідник (українською) . Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" імені М.П.Бажана. 1990. с. 609. ISBN 5-88500-011-5.
  2. ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
  3. ↑ Котницький Григорій Петрович — Сосницька районна рада. Офіційний вебсайт. sosnrr.gov.ua (пол.). Процитовано 14 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

  • Автограф спогадів М. П. Петришина, віднайдений студенткою Чернігівського ДТУ Я. Крят.
  • Пам'ять народу неубієнна: «Це твій Ясю, дід» (Старше покоління розповідає молоді про голод 1932—1933 рр.) / Упоряд. Т. П. Демченко, Л. О. Легецька, І. Г. Карпова. — Чернігів; Ніжин, 2005. — С. 47 — 49.

Посилання


Герб Чернігівської області Це незавершена стаття з географії Чернігівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.