Волинка (Корюківський район)

село Волинка
Церква в селі Волинка
Церква в селі Волинка
Церква в селі Волинка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Корюківський район
Тер. громада Сосницька селищна громада
Код КАТОТТГ UA74020070060058526
Основні дані
Засноване 1523
Перша згадка 1523 (501 рік)[1]
Населення 824
Площа 3,7 км²
Густота населення 222,7 осіб/км²
Поштовий індекс 16131
Телефонний код +380 4655
Географічні дані
Географічні координати 51°37′33″ пн. ш. 32°28′1″ сх. д. / 51.62583° пн. ш. 32.46694° сх. д. / 51.62583; 32.46694
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Водойми р. Волинка
Місцева влада
Адреса ради 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15
Карта
Волинка. Карта розташування: Україна
Волинка
Волинка
Волинка. Карта розташування: Чернігівська область
Волинка
Волинка
Мапа
Мапа

CMNS: Волинка у Вікісховищі

Воли́нка — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить біля 400 осіб. Орган місцевого самоврядування — Волинківська сільська рада.

Географія

Село розташовано в на схід від міста Чернігів, найближчі села — Лави, Вільшане, Киріївка, Матвіївка, Полісся, Чорнотичі. Селом протікає річка Волинка, права притока ріки Убіді.

Історія

Стародавні часи

На території села розташовується поселення юхнівської культури і давньоруське поселення в урочищі Кручі, що в 12,8 кілометрах на північний схід. Нерідкі випадки знаходження селянами старовинної зброї, бронзових предметів, в урочищі Кручі — залишки битого посуду, монети, людські кістки, залишки печей.

Ранній новий час

Вперше село згадується в документах розмежування Великого князівства Литовського з князівством Московським (рос. «Реестр границ Черниговских») з показанням числа будинків у прикордонних селищах у 1523 році. У письмових джерелах село згадується у 1527 році як селище Волинче, яке налічувало 30 домів.

За переказами, село було заселене вільними людьми з Волині. Зважаючи на топоніми типу Груд, Руда, скоріше переселенці були з близької бобровицької Волині.

Маєтність («добра») Волинка з хутором і селом Чорнотичі за королівським привілеєм була надана в 1620 році Осипу Красовському. У 1643 році через обдирання селян та власників створеною Олександром Пісочинським мережею євреїв — торгових агентів, які за безцінь скуповували волів для продажу на ринку у Любліні, син володільця Волиничів Ян Красовський та його товариш Ян Госліцький відібрали у перекупника Якуба Юзефовича гроші і веліли волинським селянам втопити його. А 1644 року люди Пісочинського видрали борті у маєтності Красовського, у Волинці, а в кількох селян видерли по 10 роїв бортні дерева.

У 1645 році у чернігівському земському суді розглядалася справа між позивачем Юрієм Красовським та відповідачем Олександром Пісочинським щодо збройного наїзду останнього на маєтність Красовського у Волиничі. Зазначалося, що Волиничі належать до Чернігівського повіту[2].

Присягу 1654 року московитському царю у Михайлівській церкві прийняли 211 козаків і 178 міщан. За списком дворів посполитих, у 1666 років було 81 двір платників податку і церква, а також велика козацька громада.

У 1654 році Волинка — сотенний центр Волинської сотні Чернігівського полку. Глухівські статті 1669 року підписав сотник Василь Олещенко, а Конотопські статті — сотник Василь Коляда. Нова церква Святого Михаїла побудована у 1700 році за сотника Романа Журби. Сотником у 1724 році обраний Петро Демиденко, а отаманом — Омелян Гирик.

У складі Російської імперії

У 1782 році Російська імперія анексувала Гетьманщину та ліквідувала Волинську сотню, запровадивши волосне правління, а сама Волинка стала центром однойменної волості.

У 1876 в селі збудована Свято-Михайлівська церква, в 1881 — церква Святого Миколая, єпископи Міри.

Станом на 1866 рік село налічувало 530 дворів і 3020 мешканців, переважно козачого стану. У 1897 році — 518 дворів, 2769 мешканців. За переписом 1897 року — 518 дворів, 2769 жителів, 2 церкви, існувала земська школа, бібліотека, ярмарок. До волості належало 43 поселення. Двоповерхова школа, збудована у 1903 році, збереглася до сьогодні.

Українські визвольні змагання

З 1917 року село Волинка перебувало у складі Української Народної Республіки. З 1921 року у містечку закріпилася влада російських комуністів, що займалася грабунком селян і провокуванням конфліктів між жителями на майновому ґрунті. Під таку нагоду утворилася ціла банда, яка палила збіжжя у заможних козаків, провокуючи їхні арешти. Про волинські події є спогад відомого православного діяча Василя Потієнка, у майбутньому голови Всеукраїнської Церковної Ради. Він потрапив до волосної тюрми у Сосниці, де тоді утримували майже все Волинське волосне правління — до 40 осіб. Незабаром їх випустили, а винуватців підпалів знайшли у самому селі Волинка.

У 1932—1933 роках село пережило Голодомор, влаштований комуністичною владою. Церкви села були закриті.

Незалежна Україна

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[4].

Відомі особистості

В поселенні народилися:

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Волинка
  2. Кулаковський, Петро (2006). Чернігово- Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618 - 1648 (українською) . Київ: "Темпора". с. 242. ISBN 966-8201-17-5.
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кулик Павло Васильович — Сосницька районна рада. Офіційний вебсайт. sosnrr.gov.ua (пол.). Процитовано 14 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. На Сосниччині 31 березня попрощались з трьома земляками, які загинули в боях за Чернігів.

Посилання