Обговорення:Втрати 3-ї окремої штурмової бригадиНекоректне видалення@VoidWanderer Я вважаю некоректним видаленням Полянський Ілля Олександрович. На задокументованих фото прощання з воїном на майдані Незалежності в місті Рівне чітко видно труну 3-ї штурмової бригади і крім того прощання відбулося поруч з інгим воїном 3ОШБр, який загинув того ж дня 12 лютого 2024 Ярославом Лицевичом https://www.rivnenews.com.ua/2024/02/12/na-fronti-zahynuv-voin-z-rivnenshchyny-iaroslav-lytsevych/ https://memory.rv.ua/lytsevych-yaroslav/ https://rivne.rayon.in.ua/news/678786-zaginuli-dvoe-viyskovikh-iz-rivnenskogo-rayonu-illya-polyanskiy-ta-yaroslav-litsevich https://suspilne.media/rivne/685192-u-rivnomu-poprosalisa-z-vijskovimi-aroslavom-licevicem-ta-illeu-polanskim/ У всіх матеріалах вони згадані разом. Разом загинули при обороні Авдіїівки 12 лютого 2024. Крім того, у матеріалі https://zprz.city/news/view/na-majdani-nezalezhnosti-u-rivnomu-poproshhalis-z-geroem-z-mista-pologi вказано: "Коли ж почалося повномасштабне вторгнення, замість того, щоб виїхати з Києва, Ілля вступив у територіальну оборону. Вже наступного дня в розмові казав, що отримав зброю й стоятиме на захисті, щоб ми йому не заважали", - розповів тато Ілля Олександр. Згодом Ілля перейшов до підрозділу Сил спеціальних операцій, а після — до ЗСУ. Говорив, що пройшов бойові позиції по всі напрямках." Власне спочатку 3ОШБр була ТрО АЗОВ, пізніше ССО Азов, а з січня 2023 3ОШБр в складі ЗСУ. Шлях воїна повністю співпадає з шляхом 3ОШБр. --Alchemist KELSK (обговорення) 13:17, 26 жовтня 2024 (UTC)
Втрати 3-ї окремої штурмової бригадиВітаю. Будь ласка, внесіть в список втрат 3-ї окремої штурмової бригади. Солдат Котасевич Нікіта Сергійовичич командир відділення 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти 1 штурмового батальйону в/ч № A4638 III Окремої Штурмової Бригади Збройних Сил України. Нікіта народився 20 квітня 2004 р. в м. Києві. На початку повномасштабного вторгнення рф у віці 17 років виїхав за кордон, та вже в червні 2023 року повернувся з-за кордону і в свої 19 років в вересні 2023 р. за власним бажанням підписав контракт зі Збройними Силами України. Перебував у найгарячіших точках Донецької області (м. Авдіївка, м. Бахмут, м. Часів Яр, с. Кліщіївка), Запорізької, Харківської, Луганської областей. За час виконання обов'язків військової служби був двічі поранений та мав три контузії. Нажаль, 30 жовтня 2024 р. його життя обірвалося наслідок смертельного осколкового поранення від мінно-вибухового пристрою під час виконання бойового завдання в районі села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Йому було лише 20 років… 06.11.2024 р. похоронений на центральній Алеї Слави Лісового кладовища міста Києва. --Тетяна Мариненко (обговорення) 06:39, 8 листопада 2024 (UTC)
|
Portal di Ensiklopedia Dunia