Ніколя-Луї де Лакайль

Ніколя-Луї де Лакайль
фр. Nicolas-Louis de Lacaille
Абат Ніколя-Луї де Лакайль Абат Ніколя-Луї де Лакайль
Народився	15 травня 1713(1713-05-15) комуна Рюміньї, Франція
Помер	21 березня 1762(1762-03-21) (48 років) Париж, Французьке королівство[1]
Поховання	Palais de l'Institut de France^d
Місце проживання	Château de la Cour des Prés^d[2] Мис Доброї Надії[2]
Країна	француз
Діяльність	астроном, математик, письменник, педагог
Alma mater	Collège de Lisieux^d (1732)[2] Наваррський колеж (1735)[2]
Галузь	астрономія
Заклад	Паризька обсерваторія[3][2] Коллеж Чотирьох Націй[2]
Посада	католицький диякон^d
Вчителі	Жак Кассіні
Відомі учні	Антуан Лоран Лавуазьє François Laurent Lamandé^d Jacques-Henri Bernardin de Saint-Pierre^d
Членство	Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Французька академія наук Петербурзька академія наук Прусська академія наук Болонська академія наук Геттінгенська академія наук
Відомий завдяки:	дослідженням неба південної півкулі
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (1760)
Ніколя-Луї де Лакайль у Вікісховищі

Ніколя́-Луї́ де Лака́йль[4][5] або Ніколя Луї де Лакайль[6][7][8], також Нікола Луї де Лакайль[9][10] (фр. Nicolas-Louis de Lacaille); (*1713, комуна Рюміньї, Франція — †1762) — французький астроном, геодезист та картограф, найбільш відомий своїми спостереженнями зоряного неба південної півкулі.

У 1750—1754 роках очолював експедицію Французької академії наук до Мису Доброї Надії, де систематично вивчав південну частину зоряного неба. Каталогізував понад 10 000 зір. Точне розташування близько 2000 із них (тих, що видимі неозброєним оком), разом із картою зоряного неба були опубліковані після його смерті[11]. Повернувшись, відмовився прийняти винагороду в 100 000 ліврів, і далі займався астрономією.

Працюючи над каталогом зір південного неба Лакайль запропонував 14 нових сузір'їв, розділивши для цього деякі старі сузір'я. Зокрема сузір'я Арго було розділено на Корму, Кіль та Вітрила. Сузір'я Компас Лакайль розташував там, де зображували щоглу сузір'я Арго^[джерело?].

Інші запропоновані сузір'я: Живописець, Мікроскоп, Насос (Повітряний насос), Косинець, Октант, Піч (Хімічна Піч), Різець, Сітка, Скульптор (Майстерня Скульптора), Столова Гора, Телескоп, Циркуль, Годинник.

Основні праці

• "Lecons d'astronomie" (1746, 1780),
• "Elemens d'optique" (1750),
• "Observations sur 515 etoiles du zodiaque" (вид. Bailly, 1763),
• "Astronomiae fundamenta" (1757),
• "Tables de logarithmes" (1760).

Див. також

• 9135 Лакайль — астероїд, названий на честь науковця.
• Біографія Лакайля на сайті "Астроміф"(російською мовою) [Архівовано 2 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Лакайль Никола Луи де. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)

Джерела

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119174596 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
   d:Track:Q547473
3. Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
   d:Track:Q19939115d:Track:Q84d:Track:Q19025604d:Track:Q1232629
4. УНІАН
5. ДТ
6. Український астрономічний портал
7. Підручник "Астрономія", рекомендований Інститутом педагогіки НАПНУ, стор. 14
8. Leopolis Scientifica. Наука у Львові до середини XX століття. Частина IІ. Точні науки
9. Лакайль Нікола Луї де // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 250. — ISBN 966-613-263-X.
10. ВУЕ
11. Ian Ridpath. Lacaille’s southern planisphere of 1756. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 22.12.2014. (англ.)