Новосвітлівка (селище)

селище Новосвітлівка
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Луганський район
Тер. громада	Молодогвардійська міська громада
Код КАТОТТГ	UA44060050070033771
Основні дані
Засновано	1860
Статус	із 2024 року
Населення	▲3755 (01.01.2011)[1]
Поштовий індекс	94456
Телефонний код	+380 6435
Географічні координати	48°29′41″ пн. ш. 39°30′13″ сх. д.^H G O
Висота над рівнем моря	55 м
Водойма	р. Луганчик
Відстань
Найближча залізнична станція:	—
Селищна влада
Карта
Новосвітлівка
Новосвітлівка
Новосвітлівка у Вікісховищі

Новосві́тлівка — селище в Україні, у Молодогвардійській міській громаді Луганського району Луганської області. Статус смт - з 1961 року. З 2014 року є окупованим.

Географічне розташування

Розташоване на річці Луганчик, за 36 км від районного центру і за 3 км від залізничної станції Новосвітлівська (на лінії Кіндрашівська-Нова-Довжанська). Через селище проходить автошлях Луганськ-Краснодон.

Історія

Селище засноване в 60-х роках XIX століття переселенцями з Чернігівської, Полтавської, Катеринославської та Київської губерній.

Поблизу селища, в одному із сарматських поховань, були знайдені монети імператорського Риму, датовані II століттям. Тому територія отримала назву Слов'яносербія.

За указом російської імператриці Єлизавети Петрівни від 1753 року тут видавалися земельні наділи ветеранам російсько-турецької війни та національно-визвольних війн: сербським, хорватським та угорським полковникам.

Як поселення Новосвітлівка сформувалася у 1872–1877 роках.

У 1921–1929 роках Новосвітлівка — волосний центр.

У 1930-х роках проводилась активна колективізація і були створені колгоспи «Ревшлях», «Нове життя».

Під час Другої світової війни участь в бойових діях брало 303 мешканців села, 138 із них загинули.

У 1958 році Новосвітлівка отримала статус селища міського типу.

Війна на сході України

У 2014 році під час війни на сході України Новосвітлівка потрапила у зону бойових дій, внаслідок яких селище зазнало важких руйнувань.[2] 18 серпня 2014 року за повідомленням РНБОУ на трасі Новосвітлівка-Хрящувате збройним формуваннями ЛНР було обстріляно колону біженців[3], однак представник самопроголошеної ДНР Андрій Пургін заперечив участь сепаратистів у нападі на колону[4]. Внаслідок обстрілу загинуло не менше 17 цивільних, 6 — зазнали поранення.[5]

Населення

За даними перепису 2001 року населення смт становило 3610 осіб, з них 54,43 % зазначили рідною мову українську, 45,10 % — російську, а 0,47 % — іншу[6].

Економіка

Економічний сектор представлений двома ФГ — «Вікторія» та «Шевченко».

Соціальна сфера

У Новосвітлівці є середня школа, будинок культури, 2 бібліотеки, дитсадок, районна лікарня.

Населення обслуговують дев'ять магазинів, кафе, комбінат комунальних підприємств, відділення зв'язку, відділення банків.

Пам'ятки

• Свято-Покровський храм Української Православної церкви Луганської єпархії (1862 року будівництва);
• Братська могила радянських воїнів і односельців (вул. Леніна);
• Братська могила радянських воїнів і односельців (цивільне кладовище).

Персоналії

Народився:

• Бірюков Михайло Олексійович (1903—1966) — український радянський письменник.

Загинули:

• Бондаренко Валерій Миколайович (1989–2014) — капітан Збройних сил України.
• Рильський Владислав Олександрович (1992–2014) — лейтенант Збройних сил України.

Примітки

1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
2. Новосветловку обстреляли «Ураганами» (фото)(рос.)
3. ЛНР обвинили в расстреле беженцев с белыми флагами. (рос.)
4. Під Хрящуватим розстріляли колону біженців. ВВС. 18 серпня 2014. Процитовано 19 лютого 2015.
5. РНБО: кількість загиблих під Хрящуватим зросла до 17. ВВС. 19 серпня 2014. Процитовано 19 лютого 2015.
6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.

Джерела

• Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 185—186, матеріали Л. І. Забейворота, І. І. Шевченко, Т. М. Соловйова).

Посилання

• Облікова картка на сайті ВРУ
• Погода в селищі

Портал «Географія»   Портал «Україна»