uk %D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2

село Новий Кокорів
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Кременецький
Тер. громада	Кременецька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61020070310035357
Облікова картка	Новий Кокорів
Основні дані
Засноване	1635
Населення	505
Територія	1.800 км²
Густота населення	280.56 осіб/км²
Поштовий індекс	47034
Телефонний код	+380 3546
Географічні дані
Географічні координати	50°1′14″ пн. ш. 25°38′14″ сх. д. / 50.02056° пн. ш. 25.63722° сх. д.
Водойми	Іква
Відстань до; районного центру	14 км
Місцева влада
Адреса ради	47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67
Карта
	Новий Кокорів
	Новий Кокорів
Мапа
	Новий Кокорів у Вікісховищі

Нови́й Ко́корів — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Ікві, у центрі району.

Населення — 505 осіб^[1].

Історія

Поблизу Нового Кокорова виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1545.

В центрі села в 1732 році була побудована церква з дзвіницею. У 1869 році була покрита бляхою. В 1914 році розібрана на окопи. Нову церкву Свято Михайлівську почали будувати в 1932 році. В 1934 році було освячення. Матеріал виконання - мурована із цегли, покриття – бляха.

В 1914 році все село було вивезене . Будинки були спалені, зруйновані. Тут проходила лінія фронту. Лише в 1918 році люди повернулися в село і поселилися в землянках.

Діяли «Просвіта» й інші товариства.

На теренах села Новий Кокорів діяв осередок ОУН до якого входили: Федір Микуцький “Квітка“, Григорій Микуцький, Григорій Опацький “Лісовий“, Семен Врубльовський “Яровий“.

22 жителі села загинули на фронтах німецько-радянської війни.

В 1949-50 роках було організовано колгосп “ім. Кірова“, який в 1952-1953 роках об’єднався з колгоспом “17 Вересня“ (с. Попівці). ^[2]

Тернопільська обласна Рада народних депутатів рішенням від 12 лютого 1993 року села Старий Кокорів і Новий Кокорів, раніше об’єднані в одне село Кокорів Попівецької сільради, взяла їх на облік і підпорядкувала Попівецькій сільраді.^[3]

У селі проживав український поет, фольклорист. Вавровий Юхим. 1990 на будинку, де жив поет, встановлена пам'ятна таблиця. Рукописна спадщина Ваврового зберігається у фондах Кременецького краєзнавчого музею.^[2]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади^[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району^[5].