Нище
Ни́ще — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Населення — 193 особи (2002). Саме тут бере початок річка Серет, яка тече через усю Тернопільську область, і впадає у Дністер. ІсторіяПоблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. Перша писемна згадка про село відноситься до 1532 року, коли його землі належали до польських землевласників Золочівського ключа.[1] У 1565 році Нище займало 2,5 лани землі, у селі була корчма та священник.[2] Існує легенда, що це село було засноване після нападу татар, котрі знищили вщент поселення на горі Хомець, де досі стоїть хрест на тому місці де колись стояла церква. Люди зійшли в долину і сказали тут будемо будуватись заново. А так як село були нижчим по горизонту, то назвали його Нище. Навкруги села широкі і густі ліси, у котрих під час визвольної війни відпочивав Богдан Хмельницький зі своїм військом перед однією з битв з поляками.[джерело?] У 1909 році в селі збудовано велику муровану церкву Івана Хрестителя. Під час Першою світової війни церква була сильно пошкоджена. Після війни її відбудували і закупили нові дзвони.[1] В УГА служили жителі села О. Олійник, М. Стахів, Г. Ільків, К. Курдибан, І. Гарасимів.[1] У 1939 році було 260 дворів та 1300 жителів. Під час наступу Червоної армії в 1944 році тут проходив так званий «Ковтівський коридор». Село було зруйноване на 50%. За німців і радянського панування в Нищу активно діяла ОУН. На хуторі Дерев'янки знаходилась законспірована головна станиця спецзв'язку К-В (Карпати — Волинь). Станиця здійснювала зв'язок команди УПА та підпілля ОУН. Провідником її був Іван Питльований («Плугатар») із села Заруддя. Зв'язковою в селі була Маланка Курдибан, станичними — Микола Берегуля, Іван Питльований (родом з села Колтів на Золочівщині).[1] Однокласова школа заснована у 1880 році, в 1929 стала чотирикласова, в 1944 — семирічна. Зараз школи в селі немає. До Другої світової війни діяли «Просвіта», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива. За радянської влади в селі організували колгосп ім. Димитрова, який в 1970 році приєднали до колгоспу «Мир», центральна садиба була в селі Вовчківці.[1] Станом на 2007 рік у селі 158 дворів (114 заселених, 44 незаселених) та 211 жителів.[1] 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади[3]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[4]. Релігія
Пам'ятки
Соціальна сфераПрацюють клуб, бібліотека, ФАП. Відомі людиНародилися
Галерея
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia