|
Низи (селище)
Низи́ (до середини XIX століття — Низ[2]) — селище (до 1960 року — село) в Україні, у Садівській сільській громаді Сумського району Сумської області. До 2020 адміністративний центр Низівської селищної ради. Розташовано за 20 км від районного центру — міста Суми. Географічне розташуванняСелище міського типу Низи знаходиться на лівому березі річки Псел в місці впадання в неї річки Сироватка, вище за течією річки Сироватка на відстані 0,5 км розташоване село Нижня Сироватка, на протилежному березі річки Псел — село Лугове. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці та заболочені озера. До селища веде залізнична гілка, станція Низи. Біля села знаходиться орнітологічний заказник загальнодержавного значення Журавлиний заказник. Історичні відомостіНизи відомі з 1662 року. Засновником селища є Герасим Кондратьєв[3], який 10 років тому заснував місто Суми. Спочатку все населення складалося із козаків, але згодом сюди заселилися і жінки. Саме тут Кондратьєв заснував своє помістя. Упродовж двох сторічь, село належало Кондратьєвим - полковникам Сумського полку. Після Герасима, селищем почергово керували його сини, але коли до влади прийшов син Андрій, він затвердив свою владу для нащадків. Після Андрія, правив його син - Іван, потім - його однойменний син, далі - син попереднього володаря, Степан, а після Степана - його син Іван, а вже після нього - його син Дмитро. Останнім був Микола Дмитрович Кондратьєв, який у 1880 році продав маєток та землі[3] підприємцю Дмитру Суханову. За даними на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 1153 особи (574 чоловічої статі та 579 — жіночої), налічувалось 850 дворових господарств, існували православна церква, цукровий та цегельний заводи[4].  Упродовж 1871–1879 років, щоліта у Низах відпочивав П. І. Чайковський. Тут він написав музику до опери «Коваль Вакула», працював над Другою та Третьою симфоніями, а також іншими музичними творами. У будинку, де мешкав видатний композитор, організовано меморіальний музей[3]. У другій половині 19 століття, тут жив революціонер Лев Бабка. Під час Другої світової війни, у боях брали участь понад 700 жителів селища, з них майже 300 — загинули. На честь воїнів-визволителів зведено меморіальний комплекс. В 1960 році село отримало статус селища міського типу. 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Садівської сільської громади[5]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сумського району(1923—2020), селище увійшло до складу новоутвореного Сумського району[6]. Російсько-українська війнаПід час повномасштабного вторгнення росії в Україну, селище окупували російські війська, згодом Низи було звільнено Збройними силами України. НаселенняЧисельність населення
Розподіл населення за рідною мовою (2001)
АдміністраціяСелищній раді підпорядковано село Лугове. ЕкономікаУ селищі знаходиться Низівський цукровий комбінат, заснований 1841 року. На даний час комбінат практично повністю демонтований. Селище має 2896 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1907 га пашні.  Господарство вирощує цукровий буряк та зернові культури. Також тут розвинено м'ясо-молочне тваринництво. Діють Низівська ГЕС, Низівський автозагін Сумського автотранспортного підприємства №18661, хлібопекарня, лісництво. ТранспортУ селищі є однойменна залізнична станція на лінії Суми — Люботин. Освіта та охорона здоров'я У селищі є середня школа, філія Сумської дитячої музичної школи, дитячий садок та три бібліотеки з фондом у 27,8 тисяч примірників. Також у Низах діє дільнична лікарня. Персоналії
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
