Нецевичі

Нецевичі

Рід	Нецевичі
Держава	Велике Князівство Литовське Гетьманщина Річ Посполита Російська імперія

Нецевич Віктор-Станіслав-Костка Гнатович (рос. Нецевич Виктор-Станислав-Костка Гнатьевич[1]) — поляк, дворянин Волинської губернії Російської імперії. Проживав у XIX столітті в Житомирському повіті Волинської губернії в колонії Нейманівка[2] Горошківської волості[3]. Релігійні обряди приймав у костелі св. Яна Непомуцена в містечку Пулини[4], що належало до Житомирської дієцезії.

Сім'я

• Дружина: Нецевич Маріанна (з дому Жигадлів)[5].

• Діти: Станіслав, Томаш, Йосип, Іван.

• Онуки: Віктор і Йосип, сини Станіслава, онуки Віктора-Станіслава-Костки Гнатовича.

• Брат: Франц-Силезій (дружина Нецевич Розалія Андріївна (з дому Малишевських) з синами Миколою, Іваном, Францем, Людвигом, Станіславом-Гоноратом.

• Онуки: Норберт-Павло і Люціян, сини Станіслава-Гонората, онуки Франца-Силезія Гнатовича.
• Онуки: Іван старший, Михайло, Григорій, Іван молодший, Микола і Петро, сини Людвіга Франц-Силезієвича, онуки Франца-Силезія Гнатовича.

Особи чоловічої статі записані в частину I на сторінці 102 Родословної книги дворян Волинскої губернії 23 червня 1860 року (Указ Дворянського зібрання № 6334 від 23.06.1860, № 4574 від 25.11.1876, Визначення Зібрання від 18.03.1880, Указ Дворянського зібрання № 2365 від 24.06.1904)

Дворянин Станіслав Нецевич одружився з дворянкою Анастасією (1824 р.н.) (з дому Борецьких). Їхня сім'я проживала у слободі Нейманівці. Там з'явилися на світ двоє синів (Віктор, Йосип) та дві доньки (Кароліна, Гонората-Жозефа).

Дворянин Томаш Нецевич у 1860 році одружився з дворянкою Мальгоржатою Пашковською. Сім'я проживала у слободі Сахарня Пулинської волості[6]. У цій родині народилося четверо дітей. Два сини: Франц (1867 р. н.), (Михайло (1869 р. н.); дві доньки: Гонората-Жозефа (1861 р. н.), Франциска (1871 р. н.)[5].

У другій половині XIX століття сім'ї братів Станіслава та Томаша Нецевичів зі слобідок Нейманівки та Сахарні переїхали у слободу Абрамок[5] Романівецької волості Новоград-Волинського повіту (нині село Абрамок Новоград-Волинського району), яка була створена після 1875 року на південно-східній стороні від села Царів Бірок (нині Червоний Бір Ємільчинського району Житомирської області) та на південно-західній стороні від слободи Верби в урочищі Ваврамові Ліски[2]. Землі, на яких розташовувалася новостворена слобода, належали двом великим землевласницям цієї місцевості — поміщицям Марії Уваровій та Євгенії Мезенцевій[7].

Урочище Ваврамові Ліски на мапі Шуберта Ф. Ф., 1875 р.

Файл:P.102.jpg

Нецевичі в Списку дворян Волинської губернії, м. Житомир, 1906 р.

Учасники Великої вітчизняної війни

Прямі спадкоємці дворянського роду

• Нецевич Домінік Михайлович (25.09.1920 — 1.12.1968). У Другій світовій війні воював спочатку в Червоній армії, потім у Першій польській піхотній дивізії імені Тадеуша Костюшка, яка була утворена на території Союзу Радянських Соціалістичних Республік і перший її бій з німецькими військами відбувся під Леніно в Білорусі. Домінік Михайлович воював в артилерії[8].

• Ницевич Броніслав Михайлович — ветеран Великої вітчизняної війни, служив у Війську Польському.

Реабілітовані історією

• Нецевич Ганна Тодорівна, 1896 р. н., сл. Кривотин Ємільчинської вол. Новоград-Волинського пов. Волинської губ. Полька, неписьменна, колгоспниця. Проживала в с. Колцький Кривотин Ємільчинського р-ну Житомирської обл. Заарештована 25 жовтня 1937 р. за ст. 54-12 КК УРСР УНКВС по Житомирській обл. 10 грудня 1938 р. справа припинена[9].

• Нецевич Йосип Люціянович, 1904 р. н., сл. Колцький Кривотин Лугинської вол. Овруцького пов. Волинської губ. Поляк, освіта середня, директор школи. Проживав у с. Щербатівка Малинського р-ну Житомирської обл. Заарештований 22 листопада 1937 р. Обвинувачувався за ст. 54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 17 грудня 1937 р. — розстріляний 28 грудня 1937 р. у м. Житомир. Реабілітований у 1989 р.[9]

• Нецевич Михайло Григорович, 1887 р. н., сл. Колцький Кривотин Лугинської вол. Овруць-кого пов. Волинської губ. Поляк, малописьменний, колгоспник. Проживав у с. Колцький Кривотин Ємільчинського р-ну Житомирської обл. Заарештований 22 вересня 1937 р. Обвинувачувався за ст. 54-1а, 54-7, 54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 7 жовтня 1937 р. — розстріляний 11 жовтня 1937 р. у м. Київ. Реабілітований у 1989 р[9].

• Нецевич Петро Федорович, 1889 р. н., сл. Кривотин Ємільчинської вол. Новоград-Волинського пов. Волинської губ. Поляк, малописьменний, колгоспник. Проживав у с. Колцький Кривотин Ємільчинського р-ну Коростенського окр. Київської обл. Заарештований 24 серпня 1937 р. Обвинувачувався в а.-р. агітації. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 4 жовтня 1937 р. — розстріляний 16 жовтня 1937 р. у м. Житомир. Реабілітований у 1961 р.[9]

Сучасне покоління дворянського роду

• Ницевич Віктор Францович — доктор політичних наук, професор[10]. м. Москва.
• Ницевич Владислав Францович — завідувач сектору житлово-комунального господарства і житлової політики[11], м. Москва. Його прадід Ницевич Людвіг проживав у с. Малий Кривотин Волинської губернії (тепер Ємільчинський район Житомирської області, Україна)[12].

Примітки

1. Список дворян Волынской губернии. - Житомир : Волын. губ. тип., 1906. с. 128 / 102
2. Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXII, лист 6-1, 1867 год // Кол. Неймановка (рос.)
3. Горошковская волость Житомирского уезда Волынской губернии // Неймановка, к. (рос.)
4. Пулины
5. ROD NICEWICZ … /Ницевич, Нецевич, Нацевич, Нацович / Niecewicz
6. Пулинская волость Житомирского уезда Волынской губернии (рос.)
7. ДЕЛЕНИЕ ЗВЯГЕЛЬСКОГО КЛЮЧА в XVIII-XIX веках
8. facebook
9. «Реабілітовані історією» (Житомирська область) // Книга 5 с. 192
10. Nicevich-Viktor-Francevich
11. Управа района Новогиреево
12. Nitsevich-Vladislav-Frantsevich

Джерела

• Puliny // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 281. (пол.)
• Abramek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 6. (пол.)
• (рос.)Список дворянских родов Волынской губернии^[ru], Волынская губернская типография, г. Житомир, 1906 г.

Бібліографія

• «Реабілітовані історією» (Житомирська область) // Книги 1 — 7