Нерозривний пробіл — елемент комп'ютерного кодування текстів. Відображається всередині рядка як звичайний пробіл, але не дозволяє програмам відображення і друку розірвати в цьому місці рядок. У деяких форматах, зокрема HTML, він також запобігає об'єднанню пробілів, що йдуть підряд, в один пробіл. Існують нерозривні пробіли різної ширини.
Використання та різновиди
Попри те, що нерозривні пробіли відіграють майже таку ж роль, як і звичайні, їхня контекстна поведінка дещо інша[1][2].
Запобігання розриву рядка
Текстові редактори зазвичай за замовчуванням «вважають», що автоматичне перенесення рядка можна робити в будь-якому місці, де зустрічається символ пробілу. Нерозривний пробіл (якщо текстовий редактор розпізнає цей символ) забороняє робити перенесення рядка в такому місці. Наприклад, якщо фрагмент «100 км» не вміщується в кінці рядка, текстовий редактор може вставити розрив рядка між «100» і «км». Якщо розрив у такому місці є небажаним, замість звичайного пробілу між «100» і «км» можна поставити нерозривний. Завдяки цьому фрагмент «100⛆км» в будь-якому разі не розіб'ється на два рядки: якщо він не вміщується в кінці рядка, він повністю перенесеться на наступний рядок.
Запобігання злиттю кількох пропусків
Друге поширене застосування нерозривних пробілів — у файлах звичайних текстових форматів, як-от SGML, HTML, TeX і LaTeX. Їхні механізми обробки тексту трактують послідовність пропусків усіх різновидів — звичайний пробіл, символ нового рядка, табулятор, символ початку нової сторінки — так, неначе це один символ (хоча це можна змінити в налаштуваннях). Таке «злиття» пропусків дозволяє автору акуратно впорядковувати текст за допомогою розривів рядків, відступів та інших різновидів інтервалів, не впливаючи на кінцевий результат набору[3][4].
На відміну від цих різновидів символів-пропусків, нерозривні пробіли при відображенні не зливаються із сусідніми пробілами. Тому в автора є можливість використовувати їх для того, щоб просто розширити видимий простір, не використовуючи пробіли, визначені налаштуванням властивості «white-space» в CSS. І навпаки, неакуратне використання нерозривних пробілів призводить до появи зайвих пропусків у кінцевому тексті. Вказівки щодо вживання нерозривного пробілу зазвичай наведено в стилістичних довідниках, якими визначається зовнішній вигляд конкретного документа.
Випадки, коли варто застосувати нерозривний пробіл
Нерозривний пробіл використовується для автоматизації верстки, правила якої наказують уникати розриву рядків у відомих випадках[5] (наприкінці рядка; на початку — не обов'язково):
У тексті
Перед тире посеред тексту, аби наступний рядок не почався з тире і не сприймався як пряма мова (Метр░— одиниця вимірювання довжини).
Між двома ініціалами і між ініціалами та прізвищем (Т.░Г.░Шевченко)[6].
Між скороченим зверненням та прізвищем (м-р⛆Сміт) а також після географічних скорочень (м.⛆Київ», о-в⛆Куба)[6].
Перед номерами правителів, переданими римськими цифрами (Єлизавета░II, Карл░XII).
Усередині скорочень та їм подібні (н.░е., т.░ч.)[6].
Перед номерами версій програмних продуктів та частинами їх назв, які складаються з цифр та скорочень (Windows░7, GNOME░2.8).
Після прийменників та сполучників (особливо одно- і дволітерних або які починають речення), передусім у заголовках («Прагнути до░досконалості»)
Після часток «не» і «ні» (У жодному разі не░натискайте кнопку░ON).
Перед частками «би», «б», «чи», «же», «ж» (Ми хотіли░б запросити вас. За моє жито мене░ж і бито).
Після сполучників «а», «і», «та» (у⛆жодному разі).
З числами
Між числами та одиницями вимірювання, які відносяться до них (12░кг, 1981░р.)[6].
Між групами цифр у багатозначних числах, по три цифри справа наліво, починаючи з чотирьох (2░132░121░байт): типографські правила вимагають ставити тут вузький пробіл, але здебільшого через обмеження комп'ютерного набору ставлять повний.
↑ абвгРедактори Є. І. Мазніченко, В. Є. Македон, С. В. Шарабанова, І. Л. Яловнича (2019). Український правопис (Українська) . Київ: Наукова думка. с. 96. ISBN978-966-00-1728-3.
